Жовтневий Більшовицький Переворот

Жовтневий Більшовицький Переворот — захоплення влади більшовиками в ході збройного повстання в Петрограді 24— 25.10.(7—8.11) 1917 р. Лютнева революція 1917 р. принесла народам колишньої Російської імперії сподівання на свободу і демократію. Проте запропонований прогресивними силами країни ліберальнодемократичний шлях розвитку виявився для Росії утопічним. Хід російської історії визначив більшовицький шлях розвитку, який найбільше відповідав реаліям 1917 р.

Лідер більшовиків В. Ульянов (Ленін) прагнув скористатися ситуацією і привести створену ним партію до влади. Повернувшись 3(16) квітня з еміграції, він виступив з програмою, що висувала найрадикальніші вимоги, здатні забезпечити підтримку значної частини населення. Особливо швидко чисельність прихильників більшовиків почала зростати після невдалого виступу генерала Л. Корнілова наприк. серпня. Починаючи з 15(28) вересня Ленін став наполягати на негайному збройному повстанні й захопленні влади. ЦК партії більшовиків спочатку одностайно виступив проти цієї пропозиції, проте після повернення Леніна до Петрограда 10(23) жовтня більшістю голосів (10 проти 2) прийняв резолюцію про збройне повстання. На розширеному засіданні ЦК партії більшовиків 16(29) жовтня Ленін домігся нової перемоги: було підтверджено попереднє рішення ЦК про курс на негайне повстання й обрано Військовореволюційний центр, який підпорядковувався Військовому революційному комітету (ВРК), створеному 12(25) жовтня при Петроградській Раді.

В ході захоплення влади більшовиками ВРК відіграв вирішальну роль. Внаслідок активних дій голови Петроградської Ради Л. Троцького з 22 жовтня (4 листопада) керівництво столичним гарнізоном було підпорядковане ВРК. Ввечері 24 жовтня (6 листопада) загони ВРК почали захоплювати вокзали, мости, пошту, телеграф, електростанції. До вечора 25 жовтня (7 листопада) майже вся столиця опинилася в руках більшовиків, а вночі 26 жовтня (8 листопада) було захоплено Зимовий палац і заарештовано Тимчасовий уряд. Увечері 25 жовтня (7 листопада) відкрився II Всеросійський з'їзд Рад. Представники майже всіх соціалістичних партій залишили цей форум, звинувативши більшовиків у військовій змові, організованій без відома Рад. 26 жовтня (8 листопада) на з'їзді було прийнято: Декрет про мир, який закликав до миру без анексій і контрибуцій; Декрет про землю, який передбачав конфіскацію земель у поміщиків та інших великих власників. З'їзд сформував більшовицький уряд — Раду Народних Комісарів і обрав Всеросійський Центральний Виконавчий Комітет, більшу частину якого також становили більшовики.

Жовтневий Більшовицький Переворот, названий пізніше «Великою Жовтневою соціалістичною революцією», став другим етапом революції 1917 р. в Росії і початком встановлення в країні комуністичного тоталітарного режиму, призвів до тривалої надзвичайно кривавої громадянської війни.

Значну роль у проведенні революційної діяльності та здійсненні Жовтневого Більшовицького Перевороту відіграла фінансова допомога уряду Німеччини. Італійський дослідник К. Малапарте на прикладі Жовтневого Більшовицького Перевороту 1917 р. вивчав технологію захоплення влади й консультував лідера фашистської партії Італії Б. Муссоліні. Досвідом більшовиків пізніше скористався й вождь нацистської партії Німеччини А. Гітлер.