Історична ситуація

Історична ситуація ( від лат. situs - становище) - поєднання умов і обставин, що створюють певне становище, новий стан цілісної соціальної системи, що являє собою етап у її розвитку, стадію чи фазу функціонування; певне просторово-часове утворення, в межах якого конкретному історичному стану соціального об'єкта притаманні певна спрямованість, тривалість, темп і ритм перебігу процесу. Хронологічними межами історичної ситуації є події, що позначають початок чи кінець певного стану системи. Поняття «Історична ситуація» є засобом конкретно-історичного аналізу соціальної дійсності, воно спрямоване на аналіз дискретного фрагмента історичної реальності в її цілісності, у взаємозв'язку і взаємодії компонентів системи, їхньої ієрархії. Це той фрагмент соціальної реальності, в якому реалізує себе певний суб'єкт історичної дії.

В історичній ситуації як стані соціальної системи виявляється сутнісна єдність системи, фіксується момент сталості у мінливості. Терміном «Історична ситуація» позначають, як правило, не кожний стан соціальної системи, а той, для якого характерним є новий стан; перехід від одного стану системи до іншого шляхом зміни взаємозв'язку компонентів; стан системи, що передує переходу, пов'язаному з необхідністю змін зв'язків усередині системи, при збереженні її як такої, або виходу за її межі.

До різновидів історичної ситуації відносять кризову, революційну ситуації, для яких характерна наявність історично альтернативних шляхів оновлення системи. У межах історичної ситуації як дискретного фрагмента цілісного процесу визначаються умови, характер і наслідки історичної події. У марксистській концепції історична ситуація розглядається як ланка історичного процесу, що має свою особливу форму реалізації загальних історичних законів. В екзистенціалістській концепції історії (К. Ясперс) поняття ситуації є ключовим в аналізі людської екзистенції, оскільки ситуація є неповторною констеляцією подій, що визначають історичну унікальність певної людської долі. Усі історичні ситуації, що постають і вимагають від індивідів і груп певних рішень, здійснюються у формі людської діяльності як свободи і тільки в ній реалізуються.