Антанта

Антанта (франц. Entente, букв. - згода) - воєнно-політичний союз Великої Британії, Франції та Росії, який сформувався впродовж 1904-1907 pp. для боротьби з Троїстим союзом (Німеччина, АвстроУгорщина, Італія), що виник у 1882 р. Першим етапом створення Антанта була англофранцузька таємна угода від 8.04.1904 p., яка передбачала визнання за Великою Британією «прав» на Єгипет, а за Францією - на Марокко. Другим етапом стала англо-російська угода від 31.08.1907 p., яка передбачала поділ Персії на сфери впливу і контроль Великої Британії над Афганістаном. Нова угода завершила процес створення Антанти. Єдиний договір між Великою Британією, Францією та Росією, спрямований проти Німеччини та її союзників, було підписано лише на початку першої світової війни, 5.09.1914 р.

У ході війни до Антанти приєдналися ще 22 держави, в тому числі США, Китай, Румунія, Японія, навіть Італія, яка до 1915 р. входила до Троїстого союзу. Після більшовицького перевороту в жовтні 1917 р. Росія вийшла з Антанти. Вороже ставлення до більшовицького режиму спричинило інтервенцію країн Антанти в Росію, надання військової допомоги білогвардійським військам (1918-1920 pp.). Здобувши перемогу над Четверним союзом, представники країн Антанти у січні 1919 р. зібралися в Парижі на конференцію для вироблення умов мирного договору, який було підписано 28.06.1919 р.

Існували також: Антанта Балканська (союз Греції, Румунії, Туреччини та Югославії, який було створено 9.02.1934 р. з метою збереження того співвідношення сил на Балканах, що склалося після першої світової війни; припинила існування з початком другої світової війни); Мала Антанта (політичний союз Румунії, Чехословаччини та Югославії в 1920-1938 pp.); Антанта Середземноморська (об'єднання, до складу якого входили Велика Британія, АвстроУгорщина й Італія; виникла в 1887 p., була спрямована проти Росії та Франції; у зв'язку з посиленням наприк. XIX ст. англонімецького суперництва втратила своє значення).