Кармалюк (Кармелюк) Устим Якимович

Кармелюк Устим Якимович (1787-1835pp.)- український національний герой, керівник повстанського руху на Поділлі 1813-1835 pp. проти національного і соціального гніту. Народився в сім'ї кріпака. У віці 17 років його забрали до двору пана Пігловського. У 1812 р. за бунтарські дії поміщик віддав його на 25 років у солдати. У 1813 р. Устим Кармелюк утік з уланського полку і повернувся до рідних міст. У 1814 р. він очолив повстанський рух проти російської адміністрації та дворянства, який у 1830-1835 pp. охопив усе Поділля, суміжні з ним райони Бессарабії (Бессарабія) та Київщини. Протягом 23 років боротьби повстанські загони Устим Кармалюка здійснили більше як тисячу нападів на поміщицькі маєтки. Захоплені у поміщиків гроші та майно повсталі роздавали селянській бідноті. Чотири рази його заарештовували, засуджували до каторжних робіт і засилали до Сибіру, але кожного разу він утікав, повертався до Поділля і знову очолював повстанський рух. 10 жовтня 1835 р. Устим Кармелюк потрапив у засідку і загинув від рук шляхтича. Ім'я народного месника стало легендарним, про нього складали пісні. Найвідоміша з-поміж них - «За Сибіром сонце сходить».