Загальна характеристика галузей права УРСР кінця 1940—1950-х pp.

У зв'язку з переходом до мирного життя у 1945 р. та з початком десталінізації у 1953 p., цивільно-правова система УРСР зазнала суттєвих змін та часткового реформування, зокрема право на житло. Громадянам дозволялося купувати або будувати у межах міст чи за містом одно чи двоповерхові будинки на правах особистої власності на землі, яку відводилив у безстрокове користування. Проте дім не мав перевищувати 5 кімнат загальною площею 60 кв. м. Скасовувалося адміністративне населення з відомчого житла робітників, які припинили трудові відносини з підприємством-власником. Виселити відтепер можна було лише у судовому порядку. Двічі, у 1947 та 1961 p., проводилися грошові реформи, які знецінили трудові заощадження громадян, скасували комерційну і приватну торгівлю і запровадили тверді державні ціни на всі товари. Окрім державної, колгоспної та особистої власності, у цивільному законодавстві з'явилася така категорія, як власність громадських організацій (компартії, комсомолу тощо).

У сімейному праві ліквідовано заборону шлюбів громадян СРСР і іноземцями та посилено відповідальність батьків за утримання та виховання неповнолітніх дітей, збільшено розміри аліментів.

Суттєвих змін зазнало трудове законодавство: скасовувалися трудові мобілізації і відновлювалася система трудових договорів з і громадянами терміном не менше 2-х років та угод між адміністрацією підприємства і комітетом профспілки. Ліквідовано кримінальну відповідальність за прогули та самовільне залишення робочого місця, усунуто понаднормові і позаурочні роботи. Відновилися відпустки, грошові компенсації за невикористані відпустки, санаторне та профілактичне лікування. 3 1957 р. робітник отримав право з власної ініціативи залишити роботу, попередивши за два тижні адміністрацію. Було також скорочено робочий день і робочий тиждень, відновлено вихідні та святкові дні, посилено охорону праці підлітків та жінок. 3 1956 р. почали виплачувати пенсії по старості, інвалідності тощо. Пенсійний вік встановлювався для чоловіків з 60 років, для жінок з 55 років при загальному стажі не менше 20 років.

Певна лібералізація торкнулася і кримінального права. Від 1947 р. до 1950 р. діяв указ про скасування смертної кари, яка замінялася 25-річним позбавленням волі у виправно-трудових таборах. Згодом її відновили для зрадників батьківщини, шпигунів, диверсантів, а пізніше до навмисних вбивць. У 1945 та 1953 pp. проводилася амністія для осіб з незначним терміном ув'язнення (3-5 років), для неповнолітніх, літніх осіб, умовно засуджених та з незначними провинами. Законодавець став звертати більше уваги на запобігання злочинам, але водночас посилив відповідальність за злочини проти особи (здоров'я, честі, гідності) та соціалістичної власності (крадіжка, розбій, грабіж, підпал тощо).

Ключові поняття: житлове право, особиста власність, власність громадських організацій, трудовий договір, аліменти, амністія.