Конфедерація

Конфедерація (лат. confoederatio) — 1. Форма державного устрою, за якої кожна держава, що належить до союзу, зберігає незалежність, має свої органи державної влади та управління, але водночас створює спеціальні органи для координації діяльності в певних, чітко визначених сферах (військовій, зовнішньо-політичній тощо).

Історично в цій формі були створені Рейнська конфедерація (1254—1350 pp.), Ганзейська ліга (1367—1669 pp.), Швейцарський союз (1291—1798 і 1815—1848 pp.), Німецька конфедерація (1815—1866 pp.), Нідерланди (Республіка Сполучених Провінцій, 1579—1795 pp.). У США конфедерацією називали Конфедеративні штати Америки, встановлені в 6 південних штатах у 1861 р. Президентом новоствореної конфедерації став плантатор Дж. Девіс, столицею — м. Річмонд. Американська конфедерація припинила своє існування після поразки її армії й підписання акту про капітуляцію 9 квітня 1865 р. Нині конфедераціями є Британська співдружність націй. 2. Союз (спілка), об'єднання організацій (напр.. Загальна конфедерація праці у Франції, Загальна італійська конфедерація праці, Конфедерація Британської промисловості).

загрузка...