Буржуазія. Визначення поняття і терміну буржуазія.

Буржуазія (франц. bourgeoisie, від лат. burgus — укріплене місто) — термін, який спочатку вживався для позначення вільних городян середньовічного французького міста, а пізніше — середнього класу у Франції та інших країнах.

Чи не вперше слово «Буржуазія» зустрічаємо у французькому документі, датованому поч. XI ст. Поява цього документа була зумовлена необхідністю привести особливий статус мешканців міст у відповідність із феодальною системою, структура якої мала бути врештірешт цілковито зруйнована внаслідок зростання міст та впливу міського населення. З розвитком міст і торговельної активності у Західній Європі наприк. середніх віків до буржуазії належали купці, банкіри та інші заможні підприємці. їхні особливі інтереси (безпека власності, свобода тощо) зробили буржуазію ворогом феодальної аристократії та союзником нових національних монархів. Пізніше, однак, вони повернули проти абсолютизму і стали на захист парламентських інституцій, які дали їм політичну владу. В Англії участь буржуазії була необхідною для встановлення верховенства парламенту та принципу конституційного уряду під час громадянської війни. У Франції буржуа були рушійною силоюреволюції.

По всій Європі впродовж XVIII та XIX століть буржуазія ставала дедалі чисельнішою та сильнішою. До неї належали, як і раніше, найзаможніші городяни: банкіри, торговці, мануфактурники, суднобудівники. В усьому західному світі в цей період буржуазія або приходить до політичної влади, або створюються держави, влада в яких діє великою мірою в інтересах буржуазії.

З часів К. Маркса буржуазія найчастіше ототожнювали з особами, які володіють засобами виробництва або контролюють їх, а звідси — з класом, якому належить найбільша матеріальна частка у суспільстві та який виявляє найхарактерніші консервативні риси. Мірою того, як зростала чисельність людей, що піднімалися на вищий економічний щабель життя, справжня буржуазія ставала частиною дедалі ширшого середнього класу (фахівці, чиновництво, наймані управителі).

Нині в розвинених країнах велика кількість високооплачуваних кваліфікованих працівників є власниками, інвесторами, акціонерами, їх економічний рівень значно вищий, ніж багатьох представників т. зв. середнього класу. Таким чином, у провідних країнах Заходу термін «Буржуазія» певною мірою втратив своє первинне значення. З сучасною буржуазією асоціюється характерна політична ідеологія, сформована у ті століття, коли буржуазія боролася за політичну владу з феодальною аристократією та абсолютними монархами. Вона досягла успіху у XVII—XVIII ст. із встановленням парламентських інституцій у Сполучених Штатах Америки, в Англії та Франції і тримала оборону у XIX—XX ст. перед нападами нових ідеологій. Характерна буржуазна політична доктрина є доктриною природних прав. За словами В. Зомбарта, буржуазний дух «складається з розрахунку, обережної політики, раціоналізму та економії».

Водночас В. Зомбарт піддавав буржуазне промислове суспільство критиці за втрату гуманістичних цінностей. Масштабність, швидкість, новизна та абсолютна раціональність витіснили моральні міркування. Суперницькі ідеології як лівого, так і правого спрямування, вироблені під час політичних та економічних криз минулих століть, надавали вищої цінності колективізму (державі у правих ученнях, класу в лівих ученнях) порівняно з особою. Політична еволюція більшості західних «буржуазних демократій» орієнтує на певного роду прагматичний компроміс, який дозволяє великі заходи демократичного громадського контролю, зберігаючи одночасно якомога більші особисті свободи.

За наших часів становище буржуазія залишається двоїстим. У більшій частині західного світу критика буржуазного суспільства привела до значного поліпшення становища багатьох трудящих. У переважній більшості індустріальних країн ці поліпшення були настільки помітними, що дали змогу багатьом працівникам сприйняти, хоча б і напівсвідомо, цінності буржуазного суспільства. Проте цей світ становить меншість. Майбутнє його залежить від спроможності поширити поліпшення та цінності на ту більшу частину світу, яка не знала таких досягнень.