«Залізна Завіса»

«Залізна Завіса» — термін, який використовувався в літературі та засобах масової інформації країн Заходу для позначення символічного кордону держав із соціалістичними системами тоталітарного типу, що розглядалися як «закриті», ізольовані від решти світу. Вперше термін «Залізна Завіса» вжив російський письменник і філософ В. Розанов у 1918 р. в «Апокаліпсисі нашого часу», де йшлося про «Залізну Завісу», що опускається «над російською історією». Через два роки англійська публіцистка Е. Сноуден у книзі про Росію назвала її «країною за Залізною Завісою».

В 1945 р. міністр пропаганди фашистської Німеччини Геббельс використав цю метафору для залякування населення європейських країн, на територію яких вступали радянські війська. 5.03.1946 р. під час виступу в м. Фултоні (США) цим терміном скористався Уінстон Черчілль, висловлюючи занепокоєння експансіоністською політикою СРСР, включенням деяких центрально і південносхідних країн Європи до радянської «сфери впливу». «Від Штеттіна на Балтиці до Трієста на Адріатиці, — заявив він, — опустилася над Європейським континентом залізна завіса». З того часу термін «Залізна Завіса» набув поширення і використовувався фактично до розпаду СРСР у 1991 р.