Холодна Війна

«Холодна Війна» — термін, який означає період міжнародної напруженості, ідеологічного та політичного протистояння внаслідок загострення відносин після другої світової війни між СРСР і США. З 1945 р. керівництво СРСР стало на шлях силової політики, територіальної експансії, створення сфер впливу. Це зумовило занепокоєння на Заході й спричинило конкретні жорсткі заходи щодо стримування радянської експансії. Адміністрація президента США Г. Трумена застосовувала у відносинах із СРСР політику т. зв. атомної дипломатії, розробляла плани його знищення. У березні 1947 р. Трумен висунув зовнішньополітичну доктрину, яка передбачала надання військової та економічної допомоги країнам, що протистояли комунізмові й розбудовували вільні демократичні суспільства (політика «стримування комунізму»). Отже, обидві сторони не виявили готовності до усвідомлення та прийняття реалій повоєнного світу. Навпаки, СРСР і С Ш А зробили ставку на військову силу як знаряддя розв'язання міжнародних проблем. У червні 1947 р. держсекретар США Дж. Маршалл запропонував європейським країнам економічну допомогу. Проте СРСР прагнув встановити власний контроль у Східній Європі й не допустити впливу С Ш А. Відмова СРСР та його сателітів узяти участь у «плані Маршалла», а також активна протидія його реалізації значно загострили відносини між СРСР і Заходом, фактично означали поділ Європи на два протилежні табори і початок відкритого суперництва між ними.

З цього часу, тобто з середини 1947 p., почався період «Холодної Війни», який характеризувався тенденцією до дедалі більшої напруженості між Заходом і Сходом. Обидві сторони підтримували своїх ставлеників у різного роду конфліктах між комуністичними та антикомуністичними угрупованнями у світі, здійснювали підривну та розвідувальну діяльність, залякували народи загрозою нової війни з застосуванням атомної та іншої зброї масового знищення.

«Холодна Війна.» стала причиною кількох локальних воєн і збройних конфліктів у різних регіонах світу, в яких безпосередньо чи опосередковано брали участь СРСР і США. Конфронтація між Заходом і Сходом переросла в небачену гонку ракетноядерних озброєнь і поставила під загрозу саме існування людства. «X. в.» прирекла народи багатьох країн на безглузде марнування своїх матеріальних багатств. Різко скоротилися усталені економічні зв'язки між державами з різних блоків, що перебували у протиборстві, а також контакти у царині науки та культури. У 70х pp. відбулися позитивні зміни — від політики конфронтації до розрядки міжнародної напруженості, але в першій пол. 80х pp. сторони знову повернулися до політики «Холодної Війни».

Кардинально ситуація почала змінюватися з приходом до влади в СРСР нового керівництва на чолі з М. Горбачовим. Крах комуністичного блоку в Східній Європі, об'єднання Німеччини, припинення існування Організації Варшавського Договору, розпад С Р С Р засвідчили зникнення «радянської загрози» і завершення «Холодної Війни». Ці події дали президентові США Дж. Бушу підставу наприкінці 1991 р. привітати американський народ з перемогою в «Холодній Війні».

У широкому розумінні вислів «Холодна Війна» вживається для позначення стану ворожості й недовір'я, взаємної підозріливості між державами та народами, характеристики гострого протистояння на міжнародній арені.