Тріумвірат

Тріумвірат (лат. triumviratus, від tres—три, vir—чоловік) — 1. У Стародавньому Римі в І ст. до н. е. — союз трьох політичних діячів, утворений з метою захоплення верховної влади в державі.

Перший Тріумвірат був укладений в 60 р. до н. е. між Ю. Цезарем, Г. Помпеєм і М. Крассом. Угода забезпечувала тріумвірам найвищі посади (консула, претора, цензора тощо), надавала їм право командування у певних провінціях імперії. Після загострення відносин між тріумвірами, що вилилось у кровопролитну громадянську війну (49— 45 pp. до н. е.), у країні була встановлена диктатура Цезаря.

Після смерті диктатора в 43 р. до н. е. було утворено другий Тріумвірат — між М. Антонієм, М. Лепідом і Октавіаном Августом. На відміну від першої, ця угода розглядалася не як приватне узгодження дій військових вождів, а як вищий політичний орган влади з надзвичайними повноваженнями, затверджений Сенатом для «відродження порядку в державі». Після зіткнень Антонія й Августа в 31 р. до н. е. утвердилася влада Августа.

2. У переносному значенні Тріумвірат — союз трьох осіб, що об'єдналися для спільної діяльності.