Шовінізм

Шовінізм (франц. chauvinisme) — крайня форма націоналізму, яка полягає у войовничій проповіді винятковості, «обраності» своєї нації щодо інших, протиставленні її інтересів інтересам інших народів. Термін «Шовінізм» походить від прізвища персонажа французької комедії «Триколірна кокарда» (написана братами Коньяр 1831 p.), прототипом якого вважають солдата наполеонівської армії Школа Шовена, урапатріота й фанатика, який протиставляв себе людям іншої національності і став відомим своєю зоологічною ненавистю до арабів під час єгипетського походу 1798—1801 pp. Терміном «Шовінізм» почали називати різні вияви національної нетерпимості. Одним із них є расизм.

Як політичну ідеологію шовінізм використовують агресивні антидемократичні сили для розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Особливо широко культивується урядами й політичними партіями під час підготовки до загарбницьких війн і для виправдання поневолення інших народів. Так, шовінізм активно культивувався наприк. XIX — на поч. XX ст. в період загострення боротьби за остаточний переділ світу в індустріально розвинених державах. Зокрема, англійський шовінізм дістав з кінця 70-х pp. XIX ст. назву — джингоїзм; у Німеччині новінізм набув найгострішого вияву в ідеології пангерманізму, а пізніше — фашизму.

У радянській суспільствознавчій літературі був поширений термін «великодержавний шовінізм» — ідеологія і політика правлячих верств нації, яка посідає в багатонаціональній державі панівне (державне) становище. Інші народи в такій державі зазнають дискримінації. В роки першої світової війни увійшов у вжиток термін «соціал-шовінізм», яким соціалістиінтернаціоналісти називали течію в міжнародному соціалістичному русі, представники якої підтримали воєнні зусилля урядів своїх держав.