Столітня Війна

Столітня Війна (1337-1453) - війна між Англією і Францією за панування у Фландрії, де вироблялося сукно. Крім того, на території Франції були розташовані володіння англійських королів, що стояло на заваді політичній централізації країни. Економічні й політичні суперечності в 1337 р. переросли у воєнний конфлікт.

На першому етапі війни англійці розгромили французький флот у морському бою поблизу Слейсе (1340 p.), вторглися до Франції і здобули кілька перемог(під Кресів 1346р.. Калев 1347p., Пуатьєв 1356 p.). У 1360 р. в Бретіньї між Англією і Францією було підписано мир, за яким Франція втратила велику територію на південному заході країни і порт Кале на півночі. В ході другого етапу війни (з 1369 р.) англійці втратили майже всі свої володіння у Франції. В 1396 р. було укладено перемир'я, що, однак, не владнало жодної проблеми. З відновленням англійським королем Генріхом V воєнних дій (1415 р.) почався третій етап війни. 25.10.1415 р. англійці здобули перемогу в битві під Азенкуром і згодом захопили значну частину Франції, у тому числі Париж. У 1420 р. Франція була змушена підписати договір в м. Труа, за яким Генріх V одружився з дочкою французького короля Карла VI і став офіційним спадкоємцем престолу. Після смерті 1422 р. Генріха V і Карла VI королем Англії і Франції проголосили десятимісячного Генріха VI. Однак син Карла VI, не погодившись із цим, проголосив себе королем Карлом VII, що спричинило відновлення війни.

В 1429 р. боротьбу французів за визволення очолила Жанна д'Арк. За її участі було визволено Орлеан, короновано законного спадкоємця французького престолу Карла VII. Після загибелі Жанни д'Арк (1431 р.) національно-визвольна війна розгорнулася з новою силою. Французи захопили Париж (1436 p.), Нормандію (1450 р.), Шербур (1450 p.). 19.10.1453 p. останній англійський гарнізон залишив територію Франції - Бордо, що означало кінець Столітній Війні.