Сфрагістика, Сигілографія. Наука що вивчає та досліджує печатки.

Сфрагістика, Сигілографія (від грец. sphragis, лат.-sigillum - печатка) - спеціальна історична дисципліна, яка вивчає печатки.

Об'єктом дослідження сфрагістики є пломби, клейма, циліндри, булли, штампи, герби, скарабеї тощо. В історичній науці печатки досліджують як джерело при вивченні пам'яток матеріальної культури та прикладного мистецтва, історії державних інституцій, символіки, емблематики, суспільноідеологічних поглядів. Перші письмові згадки про сфрагістичні пам'ятки Київської Русі містить «Повість минулих літ». В Україні відомі сфрагістичні джерела княжої доби, печатки Війська Запорозького, гетьманського управління, козацької старшини, владних органів місцевого самоврядування. Сфрагістичні знаки виконували різноманітні за своїм характером функції.

Найважливіша - затвердження документів, надання їм юридичної сили. Вона збереглася і донині. Печатки використовують для штампування листів, засвідчення права власності. Відбитки печатокштампів знаходимо на ремісничих і промислових виробах, металевому та гончарному посуді, зброї, цеглі тощо.

За походженням печатки поділяються на особові (княжі, гетьманські), міські, полкові, цехові, судові, ратушні, приказні та ін.; за способом відтворення - вислі та прикладні.

Процес роботи з сфрагістичним матеріалом має три етапи:

  • а) пошук і підготовка до вивчення сфрагістичних пам'яток;
  • б) тлумачення легенд, з'ясування зображень, хронологічне визначення і відшукування осіб, що використали печатку, встановлення достовірності джерела;
  • в) класифікація пам'яток та використання їх в історичних дослідженнях.

Загалом класифікація залежить від завдань і мети, які ставить перед собою дослідник.

Основними принципами можуть бути:

  • а) хронологічний;
  • б) групування за власниками або установами;
  • в) зображальне відтворення;
  • г) за формою та ін.

Під час роботи зі сфрагістичними джерелами застосовують такі методи:

  • сфрагістичної аналогії - зіставлення печаток з однорідними сфрагістичними зображеннями і матеріалами, дослідженими раніше: порівняльно-історичний, суть якого полягає в тому, що сфрагістичні пам'ятки порівнюють з відомостями з історії, мистецтвознавства та мовознавства (цей метод використовують при датуванні сфрагістичних пам'яток, встановленні їх достовірності, визначенні осіб та урядових установ, які виставили печатки);
  • статистичний - виявлення, групування і встановлення всієї суми фактів, що стосуються теми дослідження;
  • картографічний - нанесення на карту місць сфрагістичних знахідок та ін.

Інколи постає потреба використання і методів природничих наук: хімічного, фізичного та ін. Під час вивчення та аналізу сфрагістичних пам'яток їх складові елементи розглядаються відокремлено, остаточний результат має бути на основі сукупності даних, виявлених у процесі дослідження. Сфрагістика тісно пов'язана з геральдикою, вексилологією, фалеристикою та ін. дисциплінами джерелознавчого характеру.