Республіка

Республіка ( від лат. res — справа і publicus — громадський, всенародний) — форма політичного устрою, де джерелом усіх видів влади є народ і вищі органи державної влади обираються громадянами на певний термін. Республіканська форма правління виникла за античної доби. Відомі аристократичні (Спарта, V I — I V ст. до н. е.; Рим, кінець VI—І ст. до н. е.) і демократичні республіки (Афіни, V ст. до н. е.), які різнилися здебільшого мірою участі громадян у виборах та інших державних справах.

У середні віки існували міста-республіки (напр., Венеція та Генуя у Північній Італії, Псков і Новгород у Північній Русі), де республіканська форма правління була результатом соціально-політичного компромісу між феодальною верхівкою і впливовими ремісничо-торговельними верствами населення. З переходом від аграрного феодальнего суспільства з його натуральним господарством, соціальностановою ієрархією і монархічною формою правління до індустріального громадянського суспільства з його ринковою економікою, соціальним розкріпаченням республіка утверджується як найдемократичніша форма політичного устрою (в 1609 р. виникла Р. в Голландії, в 1649—1660 pp. існувала в Англії, в 70—80х pp. XVIII ст. республіканський устрій оформився у США, в 1792 р. було проголошено першу Республіку у Франції). Розрізняють два основні типи республік: парламентську і президентську.

Парламентська Республіка (нині існує в Австрії, Італії, Греції, Німеччині та інших країнах) грунтується на принципі верховенства парламенту, який зі свого складу, спираючись на певну партію чи коаліцію партій більшості, формує уряд, що має колективну політичну відповідальність перед парламентом за свою діяльність. Якщо уряд втрачає довіру й підтримку парламентської більшості, то або він іде у відставку, або через главу держави у встановленому законом порядку проводяться достроковий розпуск парламенту і позачергові парламентські вибори. В парламентській республікі главою виконавчої влади — прем'єр-міністром — стає зазвичай лідер партії чи коаліції партій парламентської більшості. Президент як глава держави виконує лише номінальні представницькі функції і обирається переважно парламентським шляхом, а не всенародно.

Президентська Республіка (США, Аргентина, Бразилія, Мексика та ін.) характеризується чітким організаційним і персональним розмежуванням законодавчої та виконавчої влади. Президента обирають позапарламентським шляхом здебільшого на всенародних виборах. Він за власною ініціативою і фактично незалежно від парламенту формує уряд, поєднує повноваження глави держави і глави виконавчої влади. Посади прем'єрміністра та інституту парламентської відповідальності уряду немає. В президентській Р. неможливі ні висловлення парламентом вотуму недовіри урядові і його відставка, ні достроковий розпуск парламенту.

У деяких країнах (Франція, Португалія, Фінляндія, Росія, Україна та ін.) поєднуються різною мірою риси президентської і парламентської республіки, залежно від цього вони визначаються як республіки змішаного типу: президентсько-парламентські або парламентсько-президентські. В таких республіках разом із всенародно обраним президентом із певними владними повноваженнями діє прем'єрміністр, який безпосередньо очолює уряд. Уряд формується як з ініціативи президента, так і за згодою парламенту і несе політичну відповідальність як перед президентом, так і перед парламентом.

загрузка...