Простір історичний

Простір історичний — форма існування координації різноманітних співіснуючих суспільних об'єктів і явищ, культурних феноменів, усього того, що належить до людського буття: форм, розташування культурних феноменів, їх взаємодії. Як різні частини тієї чи тієї системи суспільні об'єкти і явища перебувають у певних відносинах і відношеннях один щодо одного.

Як зазначав Ф. Бродель, простір охоплює всі реальності історії, які мають територіальну протяжність, усі держави, суспільства, культури, економіки.

Побудова історичного простору пов'язана, за Е. Кассірером, з підведенням емпіричної розмаїтості під єдиний погляд, який створює ефект бінокулярності бачення. Саме тому, напевне, за свідченням І.І. Срезневського, термін «П. і.» утримує в собі поліфонію сенсів, що відображає різнобічність історичного буття культури. Це і банальний «простір», і «площа», і «громадськість», «великість», «значення», «простота» і «веселість».