Політична система

Політична система —сукупність політичних інститутів, правових та інших норм політичного життя, а також політичних відносин, які існують у певній країні. Сутність політичної системи полягає в інтеграції всіх елементів суспільства в єдине ціле і регулюванні його функціонування як цілісного організму за допомогою інструментів політичної влади.

Організаційне підґрунтя політичної системи становить політичні інститути, серед яких провідну, системоутворювальну роль відіграє держава з її розгалуженими органами влади, а ще політичні партії та різні громадсько-політичні утворення й рухи. Їхня діяльність і взаємовідносини регулюються нормами політичного життя, до яких належать: а) норми державного (конституційного) права, що регулюють відносини, пов'язані з процесом здійснення державної влади і закріплені в конституціях, конституційних законах, судових прецедентах, інших державно-правових актах; б) корпоративні норми, що регламентують процес діяльності окремих політичних організацій, партій, рухів і закріплені в їхніх статутах та інших організаційно-політичних документах; в) норми-звичаї — неписані політичні традиції та звичаї, що історично склалися й утвердилися в країні і значною мірою відображають рівень політичної культури народу.

Залежно від тих принципів і норм, які визначають засади державного устрою та регулюють усю сукупність політичних відносин у країні, та практики їх реального втілення здійснюється класифікація політичних систем за різними ознаками. Напр., за рівнем та механізмом участі народу в державних справах, а також станом прав і свобод особистості визначають ступінь демократичності політичної системи. Коли потрібно зосередити увагу на реальному способі функціонування політичної системи, конкретних формах і методах здійснення політичної влади правлячими колами, вживають поняття політичний режим.