Народність

Народність — мовна, територіальна, економічна й культурна спільність людей, що історично склалася і передує нації. Перші народності сформувалися за рабовласництва (давньоєгипетська, давньоеллінська та ін.). Процес утворення їх особливо широко розгорнувся за феодалізму (давньоруська, польська та інші — у межах Європи). Складалися вони зазвичай із близьких за походженням і мовою племен (давньоруська — зі східнослов'янських племен полян, сіверян, древлян, вятичів. кривичів та ін., польська— із західнослов'янських племен поморян, вислян, мазовщан та ін.), рідше — з різномовних племен та етнічних груп, які змішувалися внаслідок завоювання одних іншими (північнофранцузька та провансальські народності — з різномовних галльських племен, римських колоністів і германських племен франків, вестготів, бургундів та ін.).

У процесі утворення народностей і мірою посилення економічних і культурних зв'язків між окремими їх складовими мова однієї з них ставала загальною, інші перетворювалися на діалекти або зовсім зникали. Одним із показників спільності, що склалася, була нова єдина назва, під якою народність ставала відомою сусідам.

загрузка...