Мови ностратичні

Мови ностратичні (від лат. nostras — місцевий)— більшість мовних сімей Старого Світу, що мають спільне походження. До ностратичних мов належать такі мовні сім'ї, як індоєвропейська, семітськохамітська, картвельська, алтайська, дравідська та ін. Таким чином, у межах ностратичної мовної надсім'ї виявляються спорідненими такі, здавалося б, далекі мови, як українська, єврейська, арабська, грузинська, татарська, монгольська, японська, чукотська та «мертві» мови, напр. етруська, еламська.

Аналіз спільного лексичного складу мов ностратичних свідчить про те, що ностратична прамова існувала на стадії привласнювального господарства первіснообщинного ладу в умовах помірного клімату, де траплялися такі кліматичні явища, як сніг та лід, до появи лука й стріл, до приручення собаки. Все це відповідає археологічній добі фінального палеоліту. Прабатьківщина ностратичної мови була розташована в Східному Середземномор'ї — на Близькому Сході в Передній Азії та на півдні Середньої Азії.