Лютеранство

Лютеранство — один із напрямів протестантизму, заснований у XVI ст. під час Реформації в Німеччині. В основу лютеранства покладено вчення Мартіна Лютера (1483—1546 pp.) про визнання джерелом віри лише Святого Письма, спасіння душі через особисту (без посередників) віру, заперечення папської влади, ікон, пишних обрядів, скорочення кількості релігійних свят, визнання лише двох таїнств — хрещення й причастя. У лютеранстві вперше сформульовано основні положення протестантизму, але воно виявилося менш послідовним у їх втіленні в життя, ніж кальвінізм.

Спочатку (наприк. 20х pp. XVI ст.) лютеранство утвердилося в кількох німецьких князівствах і містах, передусім Центральної та Північної Німеччини. Після перемоги німецьких протестантів у війні з імператором Карлом V, який прагнув відновити католицькі порядки, в 1555 р. було укладено Аусбурзький релігійний мир (підтверджений Вестфальським миром 1648 р.), за яким лютеранська церква в Німеччині визнавалася офіційно. У 1923 р. виник Лютеранський всесвітній конвент, реорганізований 1947 р. в Лютеранську всесвітню федерацію, що об'єднує більшість лютеранських церков світу. Лютеранство поширено в США, ФРН, скандинавських і прибалтійських країнах. Загальна кількість прихильників лютеранства близько 80 млн осіб.