Лен

Лен (нім. Lehn, від leihen — позичати) — за часів середньовіччя у Німеччині та інших країнах Західної Європи спадкове володіння, що його надавав сеньйор своєму васалові (ленникові), на умовах виконання ним військової або адміністративної служби. Найчастіше леном була земля разом із залежними селянами, рідше — рухоме майно або інші джерела прибутків. (Див. також Феод.)