Латифундії

Латифундії (лат. latifundium, від latus — великий і fundus — помістя, земельне володіння) — великі приватні земельні володіння. Виникли у Стародавньому Римі у II ст. до н. е. внаслідок загарбання селянських, а також вільних державних земель правлячою верхівкою суспільства. У І ст. н. е. набули великого поширення в Римській імперії. На них працювали раби, колони та інші категорії залежного й напівзалежного землеробського населення. Існували за доби середньовіччя. Нині поширені у деяких країнах Латинської Америки.