Життєвий шлях людини

Життєвий шлях людини — перебіг людського життя в часі, послідовні зміни способу життя у зв'язку з розвитком самої людини, зі змінами реальних умов її життєдіяльності. Життєвий шлях людини — це поетапне засвоєння (адекватне чи неадекватне) людиною суспільних зв'язків і відносин, процес, який або визначає розвиток особистості, або призводить до її деградації, зумовлює дійсну чи уявну самореалізацію. Детермінується суспільством і вільним вибором людини. Слід розрізняти поняття «Життєвий шлях людини» і поняття «доля». Останнє використовується щодо неживих предметів та історичних подій, часто характеризує ще невідоме майбутнє, коли існують альтернативи розвитку явища і є змога вибору між реальними можливостями. Термін «Життєвий шлях людини» вживається, коли йдеться про певні (остаточні чи попередні) підсумки життя.

Раціоналістична традиція вважає критерієм цінності життєвого шляху людини суспільну цінність самореалізації індивіда в найважливіших видах соціальної діяльності, насамперед у праці. З погляду ірраціоналізму («філософія життя», екзистенціалізм), сенс полягає у послідовному відчутті самого процесу індивідуального життя. В історичному дослідженні життєвого шляху людини. є безпосереднім предметом такого жанру, як біографія, яка не може бути зведена тільки до зовнішніх подій у розвитку людини, а повинна враховувати і своєрідність її внутрішнього життя.