Гіпотеза історична

Гіпотеза історична(від грец. hypothesis - основа, припущення) - форма наукового історичного пізнання, спрямована на раціональну організацію історичного дослідження. З погляду логічного гіпотеза історична є сукупністю висловлювань, що мають характер припущень, сформованих на підставі існуючих фактів щодо істотних відношень і зв'язків, вірогідних для досліджуваного об'єкта. Гіпотезу належить підтвердити або спростувати за допомогою нових історичних фактів, внаслідок чого гіпотеза історична стимулює розширення емпіричної бази дослідження. Водночас застосування історичної гіпотези спонукає до поглиблення теоретизації історичного пізнання, оскільки намагання перетворити вірогідне знання на достовірне супроводжується пошуком нових концептуально-доказових побудов, розвитком понятійного апарату, розширенням номенклатури стратегій і методологій розуміння історичних явищ. Гіпотезу історичну потрібно відрізняти від «наукових прогнозів» імовірних історичних подій, що здійснюються в межах суміжних з історичною наукою дисциплін (політології, соціології, філософії, історії та ін.).