Гільдія

Гільдія (від нім. Gilde - корпорація, об'єднання) - асоціації періоду раннього західно-європейського середньовіччя (X ст.) у формі духовних чи світських (оборонних, політичних, економічних) об'єднань населення. Гільдії у давніх германців - бенкети на честь укладення шлюбу чи жертвоприношення. Релігійні гільдії збиралися для проведення обрядів, трапез, обирали старійшину, який керував, чинив суд і розправу. У слов'ян різновидом таких гільдій були громадські бенкети «братчини», церковні братства. Гільдія захищала своїх членів перед громадським судом. Оборонні гільдії набули найбільшого розвитку в Данії (XI-XII ст.).

Перші купецькі гільдії (ганзи) утворювали купці (які вели зовнішню торгівлю) для забезпечення свого правового статусу в інших країнах (Ганзейський союз). У Росії та Україні купецтво було поділене (залежно від обороту зовнішньої та внутрішньої торгівлі) на три (1775 p.), а потім на дві (1865 р.) гільдії. Гільдіями ремісників були цехи. В Україні певний час (XVIII-XIX ст.) були поширені своєрідні гільдії - парубоцькі братства.