Гетто

Гетто (італ. ghetto, від давньоєвр. get - відокремлення) - термін для позначення відокремленої території, частини міста, заселеної членами релігійної або етнічної меншини. Вперше слово гетто було вжито у 1516 р. щодо єврейського кварталу у Венеції. Пізніше так називали ізольовані території проживання євреїв по всій Європі. Слід зауважити, що єврейські квартали існували ще за часів античності у містах на території сучасної Європи та Середнього Сходу, куди євреї проникали з Палестини.

Із зміцненням християнства як офіційної релігії Римської імперії за часів імператорів Константина та Юстиніана євреїв почали переслідувати. Починаючи з XIII ст., були запроваджені сегрегаційні закони, які періодично підтверджувалися аж до XVIII ст. Єврейські райони були містами у містах. Нерідко їх оточували мурами із брамами, що зачинялися вночі. Гетто підпадали під особливі закони та оподаткування. Окремий юридичний статус французьких євреїв був ліквідований Великою Французькою революцією. Під впливом її ідей, особливо Декларації прав людини і громадянина, гетто почали зникати і в інших країнах. Під час другої світової війни гітлерівці по всій Європі створювали для євреїв гетто. Найбільшим було варшавське, у якому в певний період утримувалося до півмільйона осіб. Ці гетто були об'єктами жорстоких обмежень і знущань.

Нині гетто існують як місця мешкання представників певної етнічної групи, найчастіше негрів, у СІЛА, особливо на Півночі, часто під назвою Inner City (внутрішнє місто), або Central City (центральне місто). Люди, що проживають у них, належать до найнижчих соціо-економічних категорій. Американські гетто не мають єдиної комунальної організації, яка опікувалася б внутрішніми справами району і представляла б інтереси їх жителів у зовнішніх справах, як було в єврейських гетто. У тому чи іншому вигляді гетто існують і в інших країнах, в яких є етнічно диференційовані за матеріальним становищем і політичними можливостями спільноти. Так, у травні 2001 р. афганський уряд «Талібан» наказав усім індуїстам, що проживають у цій країні, носити на рукавах жовті пов'язки, вішати на фасадах своїх будинків жовті полотнища і жити тільки у спеціально відведених для них районах.