Доісторія

Доісторія - час існування людини від зародження до появи писемності. Складається з двох періодів: доісторичного і протоісторичного. Термін «доісторичний період» уперше було вжито в 30х pp. XIX ст. у Франції, трохи пізніше - в Англії. Доісторичний період прийшов на зміну протоісторичному.

На думку сучасного московського вченого К. Кантора, доісторія, або, як він її ще називає, передісторія, - це час існування суспільства в період родового життя. Кантор твердить, що й досі є народи, які перебувають у доісторичному періоді існування, що процес історичних змін у доісторичному суспільстві відбувається за схемою, яка ще не розгадана, і що для доісторичного суспільства характерною є культура варварства, а то й антиісторична, хоч у ній уже є й елементи цивілізації. Доісторія, на думку К. Кантора, закінчиться тоді, коли людство досягне споконвічної мети - буде вільним у своєму розвитку.

Доісторичний період багато в чому відрізняється від історії. Йдеться про суспільство або культуру, а не про індивідуум, і предметом вивчення є збережені матеріальні цінності. По суті, доісторичний період є анонімним, оскільки без писемних джерел ми не можемо знати назв народів, поселень і змушені використовувати довільні позначення.

Виходячи із сучасних відомостей, можна твердити, що доісторичне життя, протягом якого відбулося зародження й розвиток органічного світу - від найпростіших клітинних структур до розумної людини з її особливими властивостями - тривало бл. 3,5 млрд років.