Династія

Династія (грец. dinasteia - влада, панування) - кілька монархів з одного роду, які змінюють один одного на троні за правом успадкування (Каролінги, Капетінги, Валуа, Бурбони - у Франції, Тюдори - у Великій Британії, Габсбурги - в АвстроУгорщині, Гогенцоллерни - в Німеччині, Романови - в Росії). Престолоуспадкування склалося ще в давніх монархіях (див. Монархія) рабовласницького суспільства (ЗО династій у Єгипті, Вавилоні). У феодальному суспільстві сформувалися погляди на державу як на приватне надбання монарха. Титулами вони намагалися виправдати безмежність своїх володінь і зміцнити владу (Габсбурги були імператорами Священної Римської імперії впродовж 1438-1806 pp.)

Зміцненню міжнародного впливу окремих династій сприяли династичні шлюби (напр. одруження дочки Ярослава Мудрого Анни з французьким королем Генріхом IV з Д. Капетінгів). Боротьба за спадкове право на престол призводила до династичних війн (війна Червоної та Білої троянд в Англії у 1455-1485 pp. між двома королівськими династіями Плантагенетів - Ланкастерів та Йорків). Ідею династичної гетьманської влади виношував Б. Хмельницький. Першим кроком до цього було обрання після його смерті (1657 р.) на короткий час гетьманом України його молодшого сина Юрія Хмельницького. Нерідко правління династії переривалось або й закінчувалося трагічно (французького короля Людовіка XVI Бурбона було гільйотиновано у 1793 p., російського імператора Миколу II Романова та його родину розстріляно у 1918 p. Нині в окремих країнах традиційно зберігається монархічна форма правління (королева Єлизавета II у Великій Британії з Д. Віндзорів) із значним обмеженням прав монарха.