Декларація прав людини і громадянина

Декларація прав людини і громадянина - політичний маніфест Великої французької революції, прийнятий Установчими зборами 26.08.1789 р. Це був перший етап підготовки революційної конституції, до якої залишалося два роки. Представники народу в Установчих зборах були переконані, що незнання, ігнорування чи то порушення прав людини є причиною суспільного лиха і корупції влади. Тому вони вирішили викласти природні, невід'ємні і священні права людини у декларації.

Зазначений документ є виразним і стислим викладом ідей суверенності людини та її прав, які обстоювали Дж. Локк, Ж. Ж. Руссо, французькі філософи-просвітителі, а також американська Декларація незалежності 1776 р. Стаття перша проголошувала: «Люди народжуються і залишаються рівними в правах...» Природними і невід'ємними правами у статті другій проголошувалися «свобода, власність, безпека і опір гнобленню», в інших статтях передбачалися також свобода слова, друку, віросповідання. Закон є висловленням всезагальної волі, а народ - «головним дійсним носієм суверенності» «жоден орган, жодна особа не можуть здійснювати владу, яка не виходить безпосередньо від народу» (стаття третя). У статті четвертій стверджувався ліберальний принцип: «Свобода полягає в тому, що дозволяється робити все, що не завдає шкоди іншому». В Декларації (стаття дев'ята) зафіксовано принцип презумпції невинуватості: кожна людина вважається невинною, доки не доведено її провину. Всі громадяни проголошувалися рівними перед законом, і «їм відкритий однаковою мірою доступ до всіх громадських посад і служб залежно від їх здібностей; єдиною відмінністю за рівності можуть бути чесноти й талант». За Декларацією «громадськість має право вимагати від кожної посадової особи звіту про її діяльність» (стаття п'ятнадцята). Суспільство, де не забезпечені ці права і не закріплений принцип поділу влад, «не є правовим» (стаття шістнадцята).

Документ відіграв важливу роль в історії Франції, Європи, світу. Хоча оцінки щодо нього є діаметрально протилежними: від того, що проголошені принципи називають утопічними, до того, що вони вважаються основою сучасного цивілізованого суспільства.

Схожі матеріали