Данайці

Данайці (грец. Danaoi) — давня назва грецького племені, яке заселяло Арголіду. У гомерівському епосі («Іліаді») данайці в союзі з іншими племенами — учасники Троянської війни (XIII ст. до н. е.), які впродовж десяти років не могли здобути Трою штурмом, але захопили хитрістю, тимчасово знявши облогу і залишивши біля стін Трої дерев'яного коня, як символ закінчення війни. Усередині коня знаходився один із ватажків греків Одіссей з найкращими воїнами. Незважаючи на попередження Лаокоона: «Боюся данайців, навіть тих, що дари приносять», та застереження провидиці Кассандри, троянці втягнули коня в місто. Уночі данайці вийшли з коня, відчинили браму своїм воїнам, захопили й зруйнували Трою.

Звідси вислів «дари данайців» — подарунок із підступним наміром, який може спричинити загибель того, хто його отримав.