Бюргерство. Що таке бюргерство та хто такий бюргер?

Бюргерство (від нім. Burger — городянин) — у широкому розумінні: всі жителі західно-європейських середньовічних міст, які були членами міської громади та міського патриціату.

Бюргерство у вузькому розумінні — середній прошарок середньовічного міста, що охоплював переважно самостійних ремісників, об'єднаних у цехи, та купців. Б. виникло з феодальнозалежних селян та ремісників, які, уникаючи надмірних податків, переселялися в міста.

Формування бюргерства припадає на час визвольної боротьби мас проти феодалів-сеньйорів (XI—XIII ст.). Для захисту своїх прав ремісники об'єднувалися в цехи, купці — в гільдії (див. Гільдія). У XVI—XVIII ст. із заможної частини бюргерства формується буржуазія, зубожілі поповнюють міське плебейство.

На українських землях у цей період ремісників та купців називали міщанами.

На ранніх етапах розвитку міста (до XV ст.) громада вільно приймала бажаючих до складу бюргерства, допомагаючи цим феодально залежним селянам здобути особисту свободу. Б. підтримувало королівську владу в її боротьбі проти заможних феодалів. З виникненням монархії Бюргерство бере участь в управлінні державою. Воно сприяє розвиткові товарногрошових відносин, готує грунт для виникнення гуманістичного руху за доби Відродження, створює свою культуру.

У XVI—XVIII ст. Бюргерство бере активну участь у формуванні капіталістичних методів виробництва та буржуазії.