Сірко Іван Дмитрович

Сірко Іван(між 1605 і 1610 р. - 1680 р.) - український політичний і військовий діяч другої половини XVII ст., кошовий отаман Запорозької Січі (Запорізька Січ). Брав участь у Національно-визвольній війні 1648-1657 pp. Вперше письмові джерела згадують про Iвана Сірка у 1653 р. У 1658-1660 pp. він очолював Вінницький полк. 3 1663 p. і до смерті майже незмінно був кошовим отаманом запорозьких козаків. Головною метою свого життя Iван Сірко обрав відстоювання незалежності Запорожжя, тому він боровся проти I. Виговського (Іван Виговський), П. Тетері (Павло Тетеря), I. Самойловича (Іван Самойлович). Головними ворогами України він вважав Туреччину й Кримськеханство і невпинно воював проти них усе життя. Царизм, побоюючись авторитету Iвана Сірка, який виявив намір боротися за гетьманську булаву, у 1672 р. заслав його до Сибіру, та незабаром був змушений звільнити для організації боротьби з татарами. Повернувшись на Січ, Iван Сірко провів кілька успішних походів на татарські володіння (Очаків, Ізмаїл, Перекоп). У ході боїв з турецько-татарськими військами звільнив і полону тисячі українців. У 1676 р. під час зречення П. Дорошенка прийняв від нього гетьманські клейноди. Боровся проти турецько-татарських військ і загонів Юрія Хмельницького під час Чигиринських походів 1677 і 1678 рр.