Ольга (княгиня)

Ольга(у хрещенні Олена; близько 890-969 pp.) - державна діячка, велика княгиня київська, правителька Київської держави (Київська Русь) до змужніння сина Святослава. Після загибелі князя Ігоря (князь Ігор) влада в Київській Русі перейшла до Ольги. Вона стала регентшею Святослава, тому що їхній син ще не досяг повноліття. У складній політичній ситуації Ольга здійснила ряд реформ, що зміцнили державу. Вона чітко визначила землі, з яких збирали данину. Фактично це була перша державна реформа на Русі. Княгиня влаштувала «становища» і княжі «погости» - міста зберігання зібраної данини. «Погости» стали також опорними пунктами верховної влади на місцях, оскільки послані для збору податків дружинники виконували також адміністративні й судові обов'язки Вона закріпила за княжою казною землі, багаті хутровим звіром, що забезпечувало постійний прибуток. Важливим напрямком державної діяльності княгині Ольги була її спроба введення християнства. Під час перебування посольства на чолі з княгинею в Константинополі була укладена союзна руськовізантійська угода, а Ольга прийняла хрещення у головному храмі Візантійської імперії. Однак давньоруське суспільство середини X ст. виявилося ще не готовим до прийняття християнства як офіційної релігії. Вона дбала про встановлення відносин «миру та дружби» з Германською імперією. Княгиня Ольга зробила спробу ввести Русь у сферу міжнародних відносин у Центральній Європі. Вона зміцнювала торгівельні та політичні зв'язки Київської Русі з іншими державами, сприяла зростанню її міжнародного престижу. У 964 р. Ольга передала великокнязівський престол сину Святославу, але тривалий час і після цього продовжувала керувати величезною державою.