Калнишевський Петро Іванович

Калнишевський Петро Іванович (1690-1803pp.) - останній кошовий отаман Запорозької Січі (Запорізька Січ) (1762, 1765-1775 pp.), військовий і політичний діяч, дипломат, покровитель православної церкви. Походив з козацько-старшинського роду Лубенського полку. Кошовим отаманом обирався 10 років поспіль. Дбав про освоєння земель Запорожжя, поширення хліборобства і торгівлі, їздив до Петербурга, де відстоював військові та адміністративно-територіальні права Запорожжя від зазіхань російського уряду. Після зруйнування в червні 1775 р. царськими військами Нової Січі Петро Калнишевський був заарештований і за наказом Катерини II засланий до Соловецького монастиря (тепер Архангельська область, Російська Федерація). Понад 25 років провів у жахливих умовах одиночної камери. 2 квітня 1801 р. наказом Олександра І був звільнений з монастирської тюрми, але за власним бажанням залишився у монастирі, де незабаром і помер.