Довженко Олександр Петрович

dovshenko-oleksandr

Довженко Олександр Петрович (1894-1956 pp.) - український письменник, кінорежисер, кінодраматург, художник, класик світового кінематографу. Народився у багатодітній селянській сімї У 1914 р. О. Довженко закінчив Глухівський учительський інститут. Працював комісаром драматичного театру ім. Т. Шевченка. На початку 20-х pp. перебував на дипломатичній роботі в Польщі та Німеччини. 3 1926 р. О.Довженко - на Одеській кінофабриці, де створив свої перші роботи. У 1936- 1941рр. він працював режисером Київської кіностудії художніх фільмів. У роки війни О. Довженко - кореспондент газети «Красная звезда». Він був свідком звільнення Уіфаїни від окупації, після чого опублікував в «Известиях» 31 березня 1942 р. статтю «Україна в огні». Однойменна назва належала і сценарію фільму, який написав О. Довженко у 1941-1943 pp. Деякі уривки цього сценарію з'явилися у пресі у вересні 1943 p., викликавши обурення радянського ідеологічного керівництва. 30 січня 1944 р. його викликали до Й. Сталіна, від якого він дізнався про рону свого фільму під приводом антиленінізму, пораженства, ревізії національної політики й заохочення українського замість радянськогопатріотизму. Оолександр Довженко увійшов в історію світового кіно як творець цудожніх фільмів «Звенигора» (1928 р.), «Арсенал» (1929 р.), «Земля» (1930 p.), «Щорс» (1939 р.), «Поема про море» (1956 р.). Літературну гпппу йому принесла кіноповість «Зачарована Десна».