Становлення та розвиток молодіжного руху в Україні наприкінці 80х – початку 90х років

Молодь завжди була в перших рядах суспільно-політичної боротьби на переломах української історії та історії людства взагалі. Так, наприклад, молодь очолила боротьбу з москвофілами на Західній Україні, молоде покоління здійснило перехід до політичної боротьби на сході України на початку ХХ ст. Причини цього криються в психології молодої людини, її виключних вимогах до суспільства та радикалізм, в певній романтизації політичної боротьби. Крім того, молодіжний рух має під собою велику соціально-кількісну основу. Так, на початок 90х рр. кількість молодих людей в Україні віком від 15 до 28 років становила близько 10 млн чоловік.

Тому нічого дивного не було в тому, що за часи "перебудови" підвищилась активність молоді. Першими "провісниками" такої активності стало існування таких груп, як "панки", "рокери", "металісти", дещо запізнілі "хіпі" і т. д. Молодь активно включалась у "неформальний" рух, беручи участь в різноманітних дискусіях, диспутах, масових акціях. Поступово молодь залучається до суспільно-політичної боротьби. Попереду завжди були студенти.

В 1989 р. у Києві було засновано Український студентський союз (УСС) та Союз Українського Студентства, у Львові – Студентське братство. Метою їх діяльності, звичайно, була проголошена боротьба за права студентів, серед них: підвищення стипендій, вільне відвідування лекцій, автоматичне зарахування екзаменів, вивчення історії України. Молодь активно включається до політичного руху. О. Вітович та Д. Корчинський стояли на чолі Союзу незалежної української молоді (СНУМ). СНУМ заявив про свою антикомуністичну позицію і боротьбу за відновлення Української самостійної соборної держави.

Діяльність молоді, студентства стала в 1990 р. домінантою політичної боротьби. У жовтні було проведено акцію голодування студентів на майдані ім. Леніна в Києві та блокаду будинку Верховної Ради, крім того було перекрито вул. Хрещатик, захоплено головний корпус Київського університету. Після цих акцій, 15 жовтня, голові Української студентської спілки О. Донію було дозволено виступити у Верховній Раді і викласти свої вимоги про відставку уряду, непідписання союзного договору, військову службу на території України. Лише під загрозою підтримки студентів робітниками м. Києва Верховна Рада частково задовольнила ці вимоги.

Після таких активних дій молодіжний рух приходить в занепад, а частково набуває інших форм. В середині 90х років було зареєстровано 27 всеукраїнських молодіжних та дитячих організацій, 120 об'єднань молоді. Головною рисою сучасного молодіжного руху є занепад самостійних молодіжних організацій та перетворення їх у молодіжні філії при інших політичних організаціях.