Особливості політичного руху в Україні

Україна як одна з найбільш економічно та суспільно розвинутих частин Російської імперії являла собою політизований регіон. Політичний рух в Україні відповідав загально-російським тенденціям, але мав і свої особливості. Цей рух був представлений кількома напрямками. Найбільш розвинутим в організаційному, ідеологічно-теоретичному, інтелектуальному відношеннях був загальноросійський рух. У ньому брали участь організації, які діяли по всій Російській імперії, і представники інших національностей. Другий напрямок – національний (неукраїнський) рух, в якому брали участь організації, що захищали інтереси національностей, які мешкали на Україні. Найбільшими серед них були єврейські та польські партії. Незважаючи на те, що керівництво партій знаходилось в столицях Російської імперії, більшість місцевих організацій зосереджувалась в Україні. Третій напрямок представлений національним (українським) рухом.

Така різноманітність, політичні розбіжності та радикалізм значно послаблювали загальнополітичний рух в Україні.

Слід зазначити, що до 1925 р. Україна була єдиною з республік СРСР, в якій зберігалась формальна багатопартійність. До цього часу поряд з ВКП(б)–КП(б)У діяли УКП, ПоалейЦіон, СЕРП, окремі осередки меншовиків та есерів.