Висновки до теми 10

Суцільна криза тоталітаризму в СРСРзмусила генерального секретаря ЦК КПРС М. Горбачова в 1985 р. вдатися до спроби її подолання. Висунуті гасла «прискорення», «демократизації», «гласності» злилися в єдине поняття «перебудова», сприяючи стрімкому відродженню активності мас, формуванню громадських організацій, становленню вільної преси, організаційному оформленню багатопартійної системи.

Особливістю УРСР було уповільнене впровадження перебудови. Каталізатором громадської активності в республіці виступила Чорнобильська катастрофа.

Через непродуманість економічного курсу Горбачова, який зумовив деструктивність і ломку господарського механізму без заміни його новим, дійовим і результативним, промисловість і сільське господарство опинились в кризовому стані.

Серпневі події 1991 р. спричинили параліч влади союзного центру, відкривши можливість відновлення незалежності України. Зі здобуттям державності розпочався непростий процес розвитку політичної системи українського суспільства, опанування народом нової політичної культури, налагодження і розвитку різноманітних відносин Української держави на міжнародній арені. Він ускладнився непідготовленістю суспільства до державотворчих дій, слабкою скоординованістю та відсутністю єдності в діях різних гілок влади, зростанням суперечностей між центральними та місцевими її органами, певним дистанціюванням Заходу після формального визнання незалежності України. Деформована структура господарського комплексу, що дісталась у спадок від колишнього СРСР, не дозволила використати повною мірою можливості значного, але незбалансованого природно-ресурсного потенціалу країни.

Життєвий рівень населення зостається низьким. Різні політичні сили пропонують діаметрально протилежні напрями подальшого розвитку. Майже не обмеженим впливом на внутрішню політику користуються олігархічні структури, які зрощуються з державним апаратом. За таких умов курс країни прямо залежить від корпоративних інтересів і цілей окремих осіб чи груп, які відверто впливають на законодавство, правоохоронні органи, судочинство, управлінські структури, ЗМІ. Подальший олігархічний розвиток є однією з найбільших загроз демократії і суверенітету держави.