ФОРМА ДЕРЖАВНОСТІ

Усе це сприяло формуванню системи васально-ієрархічних відносин. Виникла і зміцнювалась фео­дальна ієрархічна драбина, верхнім щаблем якої був сюзерен, а нижнім — васали.

У цей період водночас з невпинно зростаючою владою князя поступово зро­стає і роль верхівки княжої дружини, яка, виділяю­чись у панівний прошарок, фактично складала осно­ву своєрідного адміністративного апарату, що збирав данину і займався судочинством на місцях. Недарма 0.0. Мельникова називає форму ранньофеодальної Руської держави дружинною.

Справді, така назва відповідає тим функціям, що здійснювались дружиною князя. Дружинники під­штовхували князя на воєнний похід у тих випадках, коли були прожиті воєнні трофеї від попереднього походу. Та й взагалі князь радився з важливих пи­тань з ближніми боярами і старшими дружинника­ми. Як пише Л. Гумільов, «князь в ту епоху — це тільки представник, а справжні правителі були завж­ди, тільки імена їх залишились невідомі історії». Тому таку форму влади можна було б назвати дружинно-вічовою.

Утворюються різні групи феодально залежних се­лян: смерди, закупи, рядовичі, холопи, челядь.

загрузка...