Зміни в державному ладі на початку XX ст.

Зміни в державному ладі Російської імперії на початку XX ст. пов'язані з революційними подіями 1905-1907 pp., в яких активну участь взяло і населення України. Ці зміни вплинули і на державно-правове становище українських губерній.

Влітку 1905 р. царський уряд підготував реформу політичної системи. Передбачалося створити парламент, який складався б з верхньої палати - Державної ради і нижньої палати депутатів - Державної думи, обмеживши таким чином абсолютну владу царя органом представницької демократії і запровадивши виборчу систему в Російській імперії. При цьому монархія зберігалася.

У серпні 1905 р. прийнято закони "Установлення Державної думи" і "Положення про вибори до Державної думи". "Маніфест" 17 жовтня 1905 р. проголошував Росію парламентською монархією. У грудні 1905 р. видано указ "Про зміни Положення про вибори до Державної думи", який розширив коло виборців з робітників, селян та міщан. На підставі указу здійснено вибори до I та II Думи, в тому числі і від українських губерній. Депутати з України утворили в них українську парламентську громаду з 45 у першій та 47 у другій Думах. 3 червня 1907 р. оприлюднено нове "Положення про вибори до Державної думи", яке скоротило кількість депутатів від робітників. Це був відхід від парламентаризму і демократії, тому 3 червня називають державним переворотом. На його підставі обиралися і діяли III та IV Державні думи. Вибори були непрямими, багатоступеневими.

Дума працювала постійно. її очолювали обраний на першій сесії строком на один рік голова та два товариші голови. Секретар Думи обирався на п'ять років, який теж мав товаришів та підпорядковану канцелярію. Дума створювала комісії, працювала відкрито, засідання були публічні. Прийнятий законопроект надходив до Державної ради і, якщо вона його не відхилила, набирав чинності після підписання царем.

У 1906 р. видано низку законів, які реорганізували Державну раду у верхню палату російського парламенту. її склад з 102 членів на половину призначався царем, а наполовину обирався від Синоду, земських установ та землевласників губерній, Академії наук тощо. Вибори були багатоступеневими, відбувалися шляхом закритого голосування, засідання проходили публічно, відкрито, рішення приймалося простою більшістю голосів. Державна рада розглядала законопроекти, подані Думою, схвалювала їх і подавала на підпис імператору або відхиляла їх. Цар схвалював акт словами: "Быть сему!". Функціонування Державної ради, Державної думи та проведення виборів вносили зміни у діяльність губернських правлінь, земське, міське та дворянське самоврядування.

Ключові поняття: Державна рада, Державна дума, парламент, палата, конституалізм, революція, державний лад.

Історична подія: 1905 р. - створення в Російській імперії Державної думи.