Владні установи УНР у центрі та на місцях

Формування вищих та місцевих органів влади Української Народної Республіки (7 листопада 1917 р. - 29 квітня 1918 р.) пройшло певну еволюцію. Третім універсалом вищим законодавчим органом влади, до скликання Установчих Зборів, проголошувалася Центральна Рада, яка формувалася шляхом делегування до її складу представників політичних партій та громадських організацій. Робочим, постійно діючим і виконавчим органом між пленумами ЦР була Мала Рада, або Комітет, також президія Ради (голова і два його заступники). ЦР видавала закони, ухвали, універсали, рішення. Виконавчу владу очолював Генеральний секретаріат, а з 9 січня 1918 р. - Рада народних міністрів, які складалися з галузевих відомств - секретарств (міністерств) - освіти, фінансів, внутрішніх справ тощо на чолі з генеральним секретарем (народним міністром). Розпорядження та інструкції виконавчої влади були обов'язковими до виконання на місцях.

Адміністративно-територіальний устрій українських земель у 1917-1918 pp. зберігався старий - губернський. Губернії поділялися на повіти, волості, сільські громади та міста. УНР складалася з 5 губерній (за Третім універсалом), а за Четвертим універсалом - з 9 губерній (без Криму). В адміністративних одиницях адміністрації очолили губернські, повітові та волосні комісари ЦР. 6 березня 1918 р. вийшов закон ЦР "Про розподіл України на землі", який передбачав адміністративну реформу. УНР мала складатися з 32 земель, утворених за історико-етнографічною ознакою (Волинь, Холмщина, Слобожанщина, Запорожжя тощо). Землі передбачалося поділити на волості, a ті - на громади. У кожній адміністративній одиниці виборні збори обирали земських, волосних та громадських начальників. Проте втілити у життя реформу ЦР не вдалося. Тому до кінця квітня 1918 р. в УНР як державна адміністрація діяли комісари, що стояли на чолі управ, та ради депутатів різних рівнів і земельні комітети як органи місцевого самоврядування. Прийнята, але не впроваджена у дію Конституція УНР 1918 p., теж передбачала паралельне існування управ (державних адміністрацій) та рад (органів самоврядування). В цілому як центральні, так і місцеві органи влади періоду УНР знаходилися лише у стадії зародження та становлення і їхньому розвитку завадили зовнішні (більшовики, німці) та внутрішні (гетьманський переворот) чинники.

Ключові поняття: секретаріат, комітет, комісар, міністерство, земля, громада, губернія, повіт, волость, управа, рада.

Історико-державна подія: 7 листопада 1917 р. - 29 квітня 1918 р. - період існування УНР.

загрузка...