Судові та правоохоронні органи УСРР 1920-1937 pp.

3 перших днів існування радянська влада повела рішучий злам державних, судових та правоохоронних органів, створених царським та Тимчасовим урядами і Центральною Радою. 4 січня 1918 р. постановою Народного Секретаріату "Про введення народного суду" впроваджено дільничі, повітові і міські народні суди, а також революційні трибунали. Цим і обмежилися реформи часів першої радянської влади в Україні.

У свій другий прихід на Україну більшовики провели більш ґрунтовні реорганізації. Ще 12 грудня 1918 p. у Курську створюється Всеукраїнська надзвичайна комісія по боротьбі із саботажем і контрреволюцією, яку очолили Шварц та Лацис. 5 лютого 1919 р. створено українську радянську міліцію, а Раднарком УСРР утворив Головне управління міліції та карного розшуку при Народному комісаріаті внутрішніх справ. Міліція працювала на штатній основі, у складі: карний розшук, загальна, кримінальна, промислова, залізнична, річкова, морська. На місцях організовано губернські, повітові та волосні управління міліції при радах. На службу брали осіб з 21 року, робітничо-селянського походження. 3 30 липня 1919 р. міліцію мілітаризували.

Раднарком УСРР 19 лютого 1919 р. декретом скасував суди всіх попередніх режимів, відновив народні суди і створив Верховний касаційний суд та Верховний революційний трибунал як вищу наглядову, апеляційну та касаційну інстанцію. Народні суди діяли у складі судці та 2-3 народних засідателів, трибунали (військові та реввійськові) - у складі 5 членів трибуналу.

У 1922 р. у складі глобальної реформи правової системи створюються єдина система загальних судів: волостний, повітовий, районний народний суд (I інстанція) - губернський (окружний, потім обласний) суд (II інстанція) - Верховний суд (III інстанція). "Положенням про прокуратуру" впроваджено прокурорський нагляд. Обов'язки генерального прокурора виконував нарком юстиції республіки. Тоді ж "Положенням про адвокатуру" при губернських (окружних) радах суддів введено колегії захисників. До 1929 р. слідчий апарат перебував у подвійному віданні - суду та прокуратури, згодом слідчих передали прокуратурі. Окрім того, діяли дисциплінарні суди, воєнні трибунали, товариські суди, а при радах - узгоджувальні камери (мирові суди). У 20-ті pp. надзвичайну комісію реорганізовано у Державне політичне управління (ДПУ) НКВС, а з 1934 р. в Головне управління державної безпеки при НКВС. При ньому з 1934 р. почали діяти позасудові, протизаконні органи суду, слідства та покарання, так звані трійки, судові колегії і особливі наради, які чинили у країні терор і протиправні дії.

Ключові поняття: народний суд, міліція, надзвичайна комісія, прокуратура, юстиція, адвокатура, терор.

Історико-державна подія: 5 лютого 1919 р. - створено українську радянську міліцію.