Правові аспекти селянської реформи 1861 р.

Протягом 1857-1860 pp. уряд Російської імперії розробив проект основних засад реформування кріпосницької системи, аграрних відносин та становища селян. Проект був доопрацьований Державною радою і 19 лютого 1861 р. схвалений царем. Головні засади реформи містилися у "Маніфесті про скасування кріпосного права", в "Загальному положенні про селян, звільнених від кріпосної залежності" та ще в 17 законодавчих актах, затверджених 19 лютого 1861 р. імператором, в яких нормувалися умови звільнення і врегульовувалися пострегрорменні відносини на селі. Основними правовими нормами цих документів були:

- особисте звільнення селян з поміщицької залежності;

- надання селянам земельних наділів з можливістю викупити їх;

-заборона поміщикам поводитися з селянином як з майном (купувати, дарувати, продавати, обмінювати тощо), насильно переселяти, одружувати, карати, переводити в дворові;

- надання селянам всіх особистих і майнових прав: вступати самостійно в шлюб, обирати вільно місце проживання, укладати всі
види зобов'язальних угод з фізичними та юридичними особами, безперешкодно займатися підприємництвом, торгівлею, представляти себе в судах, брати участь в діяльності органів самоврядування, вступати до навчальних закладів, на службу, володіти на правах приватної власності рухомим та нерухомим майном;
- нарізання селянам присадибних та польових наділів за викуп.
До початку викупної операції селяни лишалися тимчасово зобов'язаними - відбували панщину і платили оброк. Села утворювали общину, яка на сході обирала сільського старосту і визнавалася державою як орган місцевого самоврядування.

Окремими законами звільнено дворових селян (без наділення землею), фабричних (без землі і з переведенням на оброк), удільних (протягом двох років переводилися до категорії селян-власників чи однодворців) та державних (їх переводили з-під юрисдикції Міністерства держмайна у відання селянських громад і наділяли тією землею, якою вони користувалися раніше).

Остаточна неврегульованість та правова недосконалість реформи 1861 р. змусила кабінет міністрів П. Столипіна у 1906 р. законом "Про доповнення деяких постанов діючого закону відносно селянського землеволодіння та землекористування" ліквідувати залишки кріпосництва і дати шлях розвитку приватної власності на землю, зруйнувати до решти общину, відкрити шлях товарно-ринковим відносинам.

Ключові поняття: реформа, маніфест, положення, кріпосні, удільні, державні, фабричні селяни.

Історико-правова подія: 19 лютого 1861 р. - скасування кріпосного права в Російській імперії.