Правоохоронна система у 1945—1991 pp.

Судова система у 40-50-х pp. неодноразово реформувалася і зазнала суттєвих змін. У післясталінський період були ліквідовані воєнні трибунали та особлива нарада військ МВС, транспорті суди, обласні Відділи юстиції. Остаточно завершено судову реформу законом про I судоустрій УРСР 1960 р. Суди першої інстанції - районні та міські - обиралися місцевими радами. Суди другої інстанції - обласні, та третьої - Верховний Суд УРСР обирала Верховна Рада на 5 років. Претенденти мусили мати вищу юридичну освіту, стаж роботи у системі, вік не менше 23 років. Верховний Суд складався з трьох судових колегій: цивільної, кримінальної та воєнної, його робочим органом був Пленум Верховного Суду. При Раді Міністрів діяв Державний арбітраж, що розглядав господарські спори, а при обласних та районних виконкомах - арбітражні суди. У 1961 р. створено товариські суди, які розглядали дрібні адміністративні та побутові правопорушення.

Прокуратура зазнала реформування в 1944 та 1955 pp., а її структура устійнилася на початку 60-х. Вся прокурорська система в СРСР підпорядковувалася Генеральному прокурору СРСР. Він призначав Прокурора УРСР і обласних прокурорів. Прокурор УРСР призначав районних та міських прокурорів з наступним їх затвердженням Генеральним прокурором. Всі прокурори призначалися на 5 років і оголошувалися незалежними від місцевої влади.

Органи внутрішніх справ теж пройшли певну еволюцію у цей період. У 1953 р. МВС і Міністерство державної безпеки об'єднали в одне МВС, у 1954 р. їх знову розділили на Комітет державної безпеки і МВС. Протягом 1962-1968 pp. МВС називалося Міністерством охорони громадського порядку і було союзно-республіканського підпорядкування (1966-1968 pp.). 1959 p. на допомогу міліції створено народні дружини. У 1973 р. вийшов Закон "Про основні обов'язки і права радянської міліції". Згідно із Законом міліцію розділили на територіальну і транспортну, які, у свою чергу, ділилися на підрозділи. Це, зокрема, карний розшук, ДАІ, відділ боротьби з розкраданнями соціалістичної власності (рос. - ОБХСС), адміністративна служба, відомча міліція. До системи МВС належали, крім міліції, виправно-трудові заклади, пожежна охорона, слідство, штабні служби.

Адвокатура діяла відповідно до Положення про адвокатуру 1962 p., згідно з яким на колегії адвокатів покладалися захист у кримінальних справах на попередньому слідстві та в суді, представництво у цивільних справах у судах та арбітражі, надання юридичної допомоги населенню (юридичні консультації). Нове Положення 1980 р. значно розширило повноваження адвокатів і сферу їхніх послуг населенню.

Нотаріат діяв при обласних судах, які призначали міських та районних державних нотаріусів і формували нотаріальні контори.

Ключові поняття: правоохоронна система, суди, інстанція, генеральний прокурор, міліція, органи внутрішніх справ, адвокатура, нотаріат.

Історико-правові події: 1973 р. - Закон "Про основні обов'язки і права радянської міліції". 1962 і 1980 pp. - Положення про адвокатуру.