Кримінальне право 1920-1930 pp

Радянське кримінальне право 1919-1921 pp. спрямовувалося насамперед на боротьбу з контрреволюцією, бандитизмом, спекуляцією і саботажем. Джерелом права виступала революційна правосвідомість, а також декрети, постанови, рішення та положення органів центральної і місцевої влади. У 1921 р. уряд прийняв низку нормативних актів, метою яких було зміцнення більшовицької диктатури: "Про заходи боротьби з бандитизмом", "Про заходи боротьби з посадовими злочинами", "Про боротьбу з хабарництвом".

3 переходом до непу радянські юристи розгорнули широку дискусію з питань революційної законності, внаслідок якої сформувалася наука і практика кримінального права. її результатом стали два кримінальні кодекси УСРР 1922 та 1927 pp.

Кримінальний кодекс 1922 р. складався із загальної та особливої частин і містив 227 статей. За 6 статтею злочином визнавалася будь-яка суспільно-небезпечна дія або бездіяльність, що загрожує основам радянського ладу і правопорядку, встановленому робітничо-селянською владою на перехідний період. Особлива частина КК містила кваліфікацію складів злочинів, класифікувала їх за видами, встановлювала санкції за конкретний злочин. Зазначалося, що метою покарання є запобігання злочинності, позбавлення злочинця можливості вчиняти злочини та його перевиховання. Основними злочинами визнано: державні (контрреволюція); проти порядку правління; посадові; порушення законів про відокремлення церкви від держави; господарські; проти життя, здоров'я, свободи та гідності особи; майнові; військові; проти народного здоров'я, громадянської безпеки і порядку. Міри покарання встановлювалися у вигляді громадського осуду, штрафу, ув'язнення, виправних робіт, вигнання за межі УСРР, розстрілу. Смертна кара не застосовувалася до вагітних жінок, неповнолітніх (до 18 років), за строком давності (5 років і більше). Позбавляли волі від 6 місяців до 10 років. КК 1922 р. встановлював 36 складів злочинів, а КК 1927 р. - 45. Встановлювалася відповідальність і за недонесення про державні злочини.

3 утворенням СРСР і згортанням непу 1927 р. в УСРР приймається новий Кримінальний кодекс, до якого увійшли постанови уряду 1923-1926 pp.: "Положення про військові злочини", "Положення про злочини державні". А після 1927 р. Кодекс доповнили 56 законодавчими актами, які збільшили склад злочинів з 45 до 60. В цілому кримінальне законодавство 20-х pp. спрямовувалося більше на захист держави, а не особи.

Ключові поняття: кримінальне право, злочин, санкція, склад, класифікація, кваліфікація.

Історико-державна подія: 1922 р. - прийняття першого радянського Кримінального кодексу. 1927 р. - прийняття другого радянського Кримінального кодексу.