Класифікація злочинів та види покарань за Гетьманщини

Під злочином розумілася дія (діяльність), яка спричинила збитки або шкоду окремим особам, церкві, державі. Це поняття мало демократичний, позастановий характер. Об'єктом злочинних дій вважалися суспільний і державний лад, органи влади, здоров'я, майно і честь людини. Закон захищав всіх від злочинних посягань однаково. Лише з поширенням російського законодавства у кінці XVIII ст. перевага в охороні віддавалася старшині та шляхті (дворянам). Суб'єктами злочину визнавали всі люди (вільні і невільні), які досягли 16 років.

Злочини поділялися на: навмисні, ненавмисні, рецидивні, професійні, за співучастю (замовник, виконавець, підбурювач), за обставинами (сп'яніння, голоду, ревнощів, оборони). Класифікувалися злочини таким чином:

- державні (зрада, фальшування, перехід до ворога, здача фортеці);

- проти православної віри (чародійство, богохульство, віровідступництво, блюзнірство, відьмування);

- посадові злочини (хабарництво - "лихоимство" та "мздоимство", казнокрадство, розтрати);

- проти суду (лжесвідчення, лжеприсяга, підробка документів);

- проти моралі (сутенерство, проституція, зґвалтування, викрадення дівчини);

- військові злочини (дезертирство, самостріли, непокора наказам);

- проти родини (багатожонство, аборт, дітовбивство, батьковбивство, кровозмішання, перелюбство);

- проти особи (побої, вбивство, покалічення);

- прости честі (приниження гідності, образа);

- проти майна (грабіж, розбій, крадіжка, підпал).

Системою покарань передбачалося залякати суспільство, запобігти зростанню злочинності, відплатити муками за муки, відшкодувати збитки. Покарання були основні і додаткові. Основними вважалися страта (проста - повішення, обезголовлення, розстріл, та кваліфікована - четвертування, втоплення, спалення, колесування, паля, закопування, заливання горла свинцем чи воском), а також тілесні покарання (каліцтво, биття киями, батогами, канчуками, різками). Додатковими - позбавлення прав та честі, штрафи, вигнання, церковна покута, публічне вибачення, каяття, конфіскація, головщина (виплата родичам за вбитого). Від страти звільняли психічнохворих, вагітних жінок, вроджених калік, малолітніх та престарілих, людей доброї слави. У кінці XVII ст. почали застосовувати й ув'язнення (у фортеці, холодній, в'язниці) та заслання до Сибіру (гетьманів Многогрішного, Самойловича та ін.)

Ключові поняття: злочин, об'єкт злочину, суб'єкт злочину, класифікація злочину, покарання, штраф, головщина.

загрузка...