Адміністративне право 1920-1930 pp

За роки громадянської війни і у перші роки непу у державі накопичилася велика кількість невпорядкованих нормативних актів у галузі адміністративного права. Від 1924 р. розпочалася його кодифікація, яка завершилася введенням у дію 12 жовтня 1927 р. Адміністративного кодексу УСРР, який складався з 15 розділів та 528 статей. У ньому регламентувалося коло питань, пов'язаних з адміністративними відносинами: адміністративні акти, заходи адміністративного впливу, індивідуальні адміністративні заходи, трудова повинність у період боротьби зі стихійним лихом, обов'язки громадян щодо охорони громадського порядку; набуття і втрата громадянства УСРР, реєстрація та облік руху населення; товариства, спілки, клуби, з'їзди, правила про культи; публічні видовища, розваги та ігри; користування державним прапором та печатками; нагляд адміністративних органів за торгівлею та промисловістю; порядок оскарження дій місцевих органів влади. В цілому Кодекс регулював взаємовідносини органів влади між собою, громадян та органів влади і органів влади з громадянами. Норми кодексу врегулювали суспільні відносини у галузі охорони громадського порядку і державної безпеки.

Як і всі галузі, адміністративне право зазнало у 30-ті pp. значної деформації та ужорсточення. Досить згадати введення паспортної системи в СРСР, яка закріпачила селян, та горезвісної прописки, яка прикріпила до місць проживання жителів міст. У 1939 р. мала місце спроба переглянути основи Адміністративного кодексу 1927 p., але зазнала невдачі. Про вдалість кодифікації 20-х pp. засвідчило перевидання кодексу у 1956 р. з відповідними змінами та доповненнями.

Історико-правова подія: 12 жовтня 1927 р. - введено в дію Адміністративний кодекс УСРР.