Кінець “Руїни”. Гетьман І. Самойлович

Боротьба угруповань серед козацької верхівки нерозривно впліталась в політику сусідніх Гетьманщині держав - Польщі, Туреччини, Криму і Московії, а також у війни, які вони вели між собою в 60-80-ті рр. XVII ст. Основним театром їх воєнних дій були українські землі. Врешті-решт вони змушені були укласти мирні договори, поділивши обезкровлену Україну. За Бахчисарайським миром 1681 р. між Москвою і Туреччиною за останньою зберігся протекторат над Поділлям, а південь між Дніпром і Бугом остався "нічийним" як незалежна пустиня. За "Вічним миром" 1686 р. Польща зберегла за собою Правобережжя, Москва - Лівобережжя з Києвом.

Цим договором суттєво ускладнилося становище гетьмана Івана Самойловича. Та ще й сам гетьман зробив чимало невиважених кроків, які підірвали його престиж та авторитет. І. Самойлович був безмежно користолюбивим і самовладним, безпідставно призначав на посади полковників найближчих своїх родичів, підпорядковував українську православну церкву Московському патріархові. Все це привело до старшинської змови, яка завершилася арештом і засланням гетьмана до Сибіру.

 

загрузка...