Чим був зумовлений перехід до нової економічної політики НЕПу і в чому її суть?

Перехід до НЕПу був зумовлений цілою низкою об'єктивних причин:

1. Економічна розруха, викликана як безперервною 7-річною війною, що призвела до руйнування матеріально-технічної бази господарства, так і політикою "воєнного комунізму", що призвела до дезорганізації господарських зв'язків та нищення мотивації до праці тощо.

2. Політична нестабільність: невдоволення селян продрозкладкою вилились у збройні виступи проти радянської влади, що диктувало необхідність йти на певні компроміси в суспільстві.

3. Спад світового революційного руху позбавляв надії на швидке здійснення світової комуністичної революції і матеріально-технічну допомогу країн Заходу, що змушувало більшовицький режим піти на тактичний відступ; щоб отримати "передишку" і забезпечити в майбутньому широкий фронт для наступу тощо.

Повстання матросів (переважно селянських синів) Кронштадту весною 1921 р. було відлунням широкого повстанського селянського руху та свідченням глибокої суспільно-політичної кризи, що і стало останньою краплею, яка змусила лідерів комуністичної партії вдатися до змін, до нової економічної політики.

Для кращого розуміння суті НЕПу, усвідомлення того, що було нового в новій економічній політиці, найкраще розглянути її в логічному послідовному порівнянні з попередньою політикою "воєнного комунізму".

“Воєнний комунізм”

НЕП

· Продрозкладка.

· Заборона вільної торгівлі.

· Відсутність товарно-грошових відносин.

· Натуралізація зарплати.

· Карткова система.

· Трудова повинність.

· Втілення принципу "хто не працює – той не їсть". Мілітаризація економіки, трудові армії.

· Червоногвардійська атака на капітал.

Тотальна націоналізація навіть дрібних підприємств.

· Сувора централізація управління н/г; так званий "главкізм".

· Червоний терор тощо.

· Продподаток.

· Вільна торгівля спочатку в межах місцевого товарообігу.

· Грошова реформа 1924 р. /золотий червінець/.

· Ринок вільнонайманої праці.

· Денаціоналізація дрібної і середньої промисловості.

 

· Децентралізація. Госпрозрахунок.

Економічні методи управління.

· Відносне пом'якшення репресивної системи тощо.

 

Особливостями НЕПу в Україні було те, що:

 

1. Розпочався в 1919 р., тобто пізніше ніж в Росії (1918 р.).

2. Зберігались ненаціоналізованими підприємства з річним оборотом 1 млн. крб. тощо.

Слід звернути увагу на те, що в політичній сфері і далі залишався жорсткий однопартійний режим комуністичної партії, зберігалась державна монополія на зовнішню торгівлю, велику частину середньої промисловості, транспорт, зберігався не еквівалентний обмін між містом і селом на основі продподатку тощо. Тому НЕП мав неоднозначні і суперечливі наслідки: уже на кінець 1925 р. за рівнем виробництва країна вийшла на рівень 1913 р., разом з тим спостерігались і кризові явища (товарний голод, інфляція, фінансова криза). Все-таки позитивні економічні зрушення були домінуючими. Однак, попри економічну ефективність і доцільність НЕПу, керівництво ВКП(б) наприкінці 20-х рр. з переходом до суцільної колективізації відмовилось від нього.

Чому?

1. Курс на форсовану індустріалізацію, проголошений партією, вимагав відмови від ринку і повернення до адміністративно-командних методів керівництва, до централізації всіх ресурсів.

2. Економічна багатоукладність вимагала і політичного плюралізму, переходу до багатопартійності, демократизації політичної системи або відмови від неї.

3. Наявність приватної власності суперечила партійній програмі та тоталітарному режимові, який перебував у процесі формування тощо.

Отже, перехід до НЕПу був зумовлений об'єктивними обставинами, але був вимушеним тактичним кроком, який не відповідав стратегічним намірам комуністичної партії, і тому вона, вигравши час, заспокоївши маси (в головному село), зміцнивши репресивні потужності тоталітарної системи, відмовилась від нього в кінці 20-х рр.

загрузка...