Главная Хронологія Історія України першої половини XX ст. (1914-1939 рр.)

Історія України першої половини XX ст. (1914-1939 рр.)

1914, 1 серпня - оголошення Німеччиною війни Росії, початок Першої світової війни

1914, серпень - на початку серпня у Львові була створена Головна українська Рада (ГУР) на чолі з К. Левицьким; ГУР була покликана захищати інтереси українців в Австро-Угорщині; маніфестом від 3 серпня 1914 р. ГУР закликала український народ стати на боці Австро-Угорщини й Німеччини для боротьби проти Росії за визволення України; у травні 1915 р. ГУР перетворено на Загальну Українську Раду (ЗУР)

1914, серпень - створення за ініціативою ГУР у складі австро-угорської армії добровольчого легіону Українських січових стрільців (УСС)

1914, 4 серпня - заснування «Союзу визволення України» (СВУ); СВУ - українська політична організація, створена у Львові емігрантами з Наддніпрянщини; з вересня 1914 р. і до червня 1918 р. діяла у Відні; орієнтувалася на Австро-Угорщину та Німеччину; програма СВУ передбачала відокремлення України від Росії та створення Української держави у формі конституційної монархії з демократичним ладом, громадянськими, мовними та релігійними свободами для всіх національностей і віросповідань; лідери: Д. Донцов, В. Дорошенко, М. Меленевський та ін.

1914, 18 серпня - початок наступу 8-ї російської армії під командуванням О. Брусилова, який переріс у загальний наступ п'яти російських армій Південно-Західного фронту

1914,  23 серпня - розпочалася Галицька битва, яка тривала до кінця вересня

1915, березень - російські війська взяли фортецю Перемишль

1915, травня - прорив російського фронту німецькими військами в районі Горлиці і Тарново

1915,  травень - Головну Українську Раду перетворено на Загальну Українську Раду (ЗУР)

1916,  22 травня - розпочався наступ російських військ Південно-Західного фронту під командуванням О. Брусилова («Брусиловський прорив»); російські війська відвоювали частково Західну Волинь, Східну Галичину і Північну Буковину

1917,  27 лютого - перемога Лютневої демократичної революції, повалення самодержавства в Росії

1917, 4 березня - утворення Центральної Ради - представницького органу українських громадських організацій

1917, 6-8 квітня - Всеукраїнський національний конгрес (ВНК), у роботі якого взяли участь 900 представників українських політичних, громадських, професійних організацій; Конгрес визнав, що тільки «національно-територіальна автономія України в змозі забезпечити потреби нашого народу і всіх інших народів, що живуть на українській землі»; ВНК обрав новий склад Центральної Ради із 118 чоловік; головою ЦР було обрано М. Грушевського, заступниками голови - В. Винниченка, С. Єфремова

1917, 5-8 травня - I Всеукраїнський військовий з'їзд, який висловився за негайне «оголошення принципу національно-територіальної автономії України», українізацію армії, перетворення її після закінчення війни на народну міліцію; делегати з'їзду (українські солдати й офіцери) створили Український генеральний військовий комітет із 18 осіб, на чолі з С. Петлюрою, який увійшов до Центральної Ради

1917, 10 (23) червня - Центральна Рада прийняла свій I Універсал; його було проголошено на II Всеукраїнському військовому з'їзді, який відбувся 5-10 червня; I Універсал проголошував автономію України і закликав до організації нового політичного устрою в Україні; об'єднання з Росією мало відбутися на федеративних засадах; найвищим державним органом України проголошувалася Центральна Рада; кожне село, волость, повітова і земські управи мали встановити зв'язки з Центральною Радою, проголошувалася необхідність скликання Українських Установчих зборів; оголошувалося запровадження особливого податку на «власну справу»; національні меншини запрошувалися до спільної праці, визнавався їхній вільний розвиток на території України

1917, 3 (16) липня - Центральна Рада оприлюднила текст II Універсалу; ним оголошувалося про найближче поповнення складу Центральної Ради представниками інших народів, що проживали в Україні; повідомлялося також про підготовку Центральною Радою разом із представниками національних меншин проекту автономного устрою України, який мав бути затверджений Всеросійськими Установчими зборами, про призначення представників Центральної Ради для роботи при кабінеті військового міністра, генеральному штабі та Верховному головнокомандувачі, на яких покладалася безпосередня організація українських військових частин; ЦР під тиском об'єктивних обставин змушена була піти на істотні поступки Тимчасовому уряду

1917, червень - наступ російської армії на львівському напрямку завершився повним провалом і витісненням російських військ із Східної Галичини і Північної Буковини; відбулася стабілізація фронту

1917, серпень - «Тимчасова інструкція Генеральному секретаріату Тимчасового уряду в Україні», яка суттєво обмежувала права України

1917, 7 (20) листопада - Центральна Рада прийняла III Універсал, який проголошував створення Української Народної Республіки (УНР) у складі федеративної Росії; в аграрному питанні проголошувалося скасування права приватної власності на поміщицькі землі та інші землі нетрудових господарів, земля визнавалася власністю всього трудового народу і повинна була перейти до нього без викупу; у промисловості запроваджувався 8-годинний робочий день на підприємствах і державний контроль за виробництвом і розподілом продукції; Ш Універсал проголошував цілий ряд демократичних свобод: свободу слова, преси, зібрань, страйків, спілок, а також недоторканність особи і помешкання, право і можливість для вживання місцевих мов у зносинах з усіма установами; ЦР декларувала намір домагатися припинення війни всіма засобами і вирішення взаємних претензій воюючих сторін шляхом переговорів

1917, 4 грудня - Рада народних комісарів (Раднарком, РНК) радянської Росії ухвалила і передала радіотелеграфом до Києва «Маніфест Ради Народних Комісарів до українського народу з ультимативними вимогами до Центральної Ради», згідно з яким у разі невиконання Центральною Радою ультиматуму РНК протягом 48 годин оголошувався стан війни між Україною і більшовицькою Росією; у «Маніфесті» містилися вимоги до ЦР, заклик до більшовиків України та до всіх пролетарських активно боротися за встановлення влади Рад (більшовицьких)

1917, 12 грудня - проголошення радянської влади в Україні на Всеукраїнському з'їзді Рад у Харкові; наслідуючи Центральну Раду більшовики назвали свою державу «Українська Народна Республіка», а уряд «Народним секретаріатом»; Всеукраїнський центральний виконавчий комітет (ВЦВК) своїм маніфестом повідомляв про повалення влади Центральної Ради та Генерального секретаріату

1917,  25 грудня - початок загального наступу більшовицьких військ на Київ, початок першої війни радянської Росії з УНР

1918,  11 (24) січня - проголошення Малою Радою IV Універсалу; проголошувалися незалежність і суверенітет УНР, необхідність виходу України зі стану світової війни, захисту своїх кордонів, прагнення розпочати негайні переговори з країнами Четверного союзу; проголошувалися широкі соціально-економічні перетворення: націоналізація всіх природних ресурсів, ліквідація права приватної власності на землю, передача всієї землі трудящим без викупу, встановлення державного контролю за виробництвом і фінансами, піднесення добробуту трудового народу тощо

1918,14 січня - більшовицькі повстання в Одесі та Миколаєві

1918, 16 січня - більшовицьке повстання в Києві; збройний виступ частини міського гарнізону і робітників заводу «Арсенал» проти Центральної Ради

1918, 16 січня - бій під Крутами; нерівний бій між переважаючими більшовицькими радянськими частинами і військовим формуванням із студентів Київського університету св. Володимира, Академії св. Кирила і Мефодія, учнів юнацької військової школи; більшість героїчних захисників Києва загинули в цьому нерівному протистоянні

1918, 22 січня - придушення більшовицького повстання на заводі «Арсенал» в Києві

1918, 26 січня - вступ до Києва після кількаденної артилерійської облоги радянських військ під командуванням М. Муравйова; початок «червоного» терору проти населення міста, внаслідок якого загинуло від 3 до 5 тис. чоловік

1918, 27 січня - підписання делегацією УНР з представниками країн Четверного союзу Брестського мирного договору; умови Брестського договору: визнання Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією та Османською імперією незалежності УНР і встановлення з нею дипломатичних; зв'язків, скасування воєнного стану між воюючими сторонами, визнання кордонів України, визначення економічних зв'язків

1918, 18 лютого - початок наступу німецьких і австро-угорських військ на територію України

1918, лютий-листопад - окупація України військами Німеччини та Австро-Угорщини

1918, 29 квітня - ухвалення Центральною Радою Конституції УНР

1918, 29 квітня - проголошення на Всеукраїнському хліборобському з'їзді П. Скоропадського гетьманом України; здійснення державного перевороту і перехід усієї повноти влади в Україні до рук гетьмана; основні заходи нової влади: скасування законодавства ЦР щодо робітництва і промисловості, відновлення приватної власності в промисловості, налагодження торговельних відносин з Німеччиною й Австро-Угорщиною, заборона страйків, українізація державного апарату, розбудова органів місцевої влади, відновлення приватної власності на землю, відновлення поміщицького землеволодіння, формування державної варти (поліції), відновлення козацтва в Чернігівській, Полтавській, Харківській губереі-ях, згода Німеччини на формування 8 корпусів та інших частин української армії загальною кількістю 300 тис. осіб, скасування національно-персональної автономії національних меншин, українізація освіти і культури

1918, середина травнястворення Українського національно-державного союзу (УНДС); до його складу увійшли: представники партій соціалістів-федералістів, соціалістів-самостійників, хліборобів-демократів та найбільших профспілок; УНДС виступав проти реставрації в Україні російської державності, обмеження громадянських прав місцевого населення, засуджував гетьманську політику «безоглядної реакції»

1918, серпень - створення Українського національного союзу (УНС); керівництво в УНДС перейшло до українських соціал-демократів й есерів, які витіснили з нього хліборобів-демократів та перейменували на Український національний союз (УНС); мета союзу - встановлення в Україні законної влади, відповідальної перед парламентом, боротьба за демократичний виборчий закон, скасування великої земельної власності; голова УНС (з вересня)- В. Винниченко, УНС перебував в опозиції до влади П. Скоропадського

1918, 13 листопада - проголошення Західноукраїнської Народної Республіки; згодом її президентом було обрано Є. Петрушевича

1918,14 листопада - опублікована «Грамота» гетьмана П. Скоропадського; в цьому документі проголошувалося створення федерації з не більшовицькою Росією; гетьманом П Скоропадським був призначений новий уряд, в якому переважали політики проросійської орієнтації; ці дії остаточно скомпрометували гетьманат

1918, 14 листопада - на таємному засіданні УНС було створено Директорію - революційний орган керівництва анти гетьманським повстанням; головою Директорії було обрано В. Винниченка; 15 листопада був оприлюднений заклик Директорії до збройної боротьби проти гетьманату; 18 листопада війська Директорії розгромили гетьманські війська під Мотовилівкою

1918, 14 грудня - вступ до Києва військ Директорії; П. Скоропадський зрікся влади; політика Директорії була прямо протилежна колишній політиці гетьмана П. Скоропадського і передбачала утвердження в Україні національного варіанта радянської влади без крайнощів більшовизму: у сфері державного управління Директорія передбачала передати владу трудовим радам селян, робітників та інтелігенції; найвища законодавча влада передавалася Трудовому конгресові - своєрідному парламенту, сформованому з депутатів від селян, робітникіи, інтелігенції; Директорія планувала скасувати всі антинародні рішення гетьманського уряду, уряд Директорії проголосив широку програму аграрних перетворень

1919, 6 січня - ухвалення Тимчасовим робітничо-селянським урядом України декрету про назву нової держави; згідно рішення уряду більшовицька влада проголосило офіційну назву держави - Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР); така назва за республікою зберігалася до прийняття Конституції 1937 р.

1919, 22 січня - Акт Злуки УНР і ЗУНР

1919,10 березня - прийняття III Всеукраїнським з'їздом рад (Харків) першої Конституції УСРР; юридичне оформлення радянської влади і державності в Україні

1919, 5 лютого - вступ Червоної армії до Києва

1919, 6 квітня - евакуація військ Антанти з Одеси

1919, кінець квітня - установлення радянського контролю над Україною і Кримом

1919, червень - Чортківська офензива Української Галицької армії (УГА)

1919, червень - серпень - окупація Криму та майже всього Лівобережжя, за винятком Чернігівщини, військами Денікіна, встановлення денікінського окупаційного режиму: до українського національно-демократичного руху денікінці ставилися вкрай негативно; на захопленій території України вони проводили політику насильницької русифікації, переслідувалися українська культура й освіта

1919, линень  - окупація польськими військами ЗУНР; перехід УГА через р. Збруч; об'єднання армій УНР і УГА

1919, липень - серпень - наступ об'єднаних українських армій на Правобережжі проти польських військ

1919, серпень - створення Н. Махном Революційно-повстанської армії України

1919, 30 серпня - залишення Києва Червоною армією, одночасний вступ до міста української та денікінської армій; «Київська катастрофа» - відступ українських армій із Києва

1919, 24 вересня - початок війни між УНР і денікінськими військами

1919, 26 вересня - підписання в Умані угоди між Н. Махном і С. Петлюрою про створення спільного фронту проти денікінців

1919, жовтень - початок контрнаступу Червоної армії проти денікінців; знищення найбільш боєздатних частин білогвардійців

1919, 3 грудня - затвердження VIII Всеросійською конференцією РКП(б) резолюції ЦК РКП(б) «Про радянську владу на Україні»

1919,   11 грудня - створення президією ЦВК Рад України і РНК УСРР надзвичайного органу влади - Всеукраїнського революційного комітету на чолі з Г. Петровським

1919,12 грудня - захоплення Червоною армією Харкова

1919,16 грудня - вступ до Києва збройних формувань Червоної армії

1920, 7 лютого - вступ Червоної армії до Одеси

1920, березень - завершення розгрому основних сил денікінців; решта денікінців, яких очолив П. Врангель, закріпилися в Криму

1920, 21-24 квітня - підписання Варшавської угоди між урядами УНР та Польщі; були підписані загальна, торгівельно-економічна і військова конвенції (угоди), які пізніше назвали Варшавською угодою; основні положення Варшавської угоди: Польща визнавала існування УНР, до Польщі відійшли західноукраїнські землі й уряд УНР заявив про відсутність претензій на них, Польща відмовлялась від подальших територіальних претензій, Польща зобов'язувалася озброювати війська УНР, збройні сили УНР підпорядковувалися польському командуванню, уряд УНР повинен був утримувати польські війська на території України

1920, 25 квітня - початок радянсько-польської війни: Польща мала за мету відновити Польську державу в межах кордону 1772 р. і перетворити її на регіонального лідера; радянська Росія намагалася «розпалити пожежу світової соціалістичної революції», направляла зусилля на визволення України від польської окупації

1920, 6 травня - вступ польсько-українського війська до Києва

1920, 26 травня - початок Київської наступальної операції, контрнаступ радянських військ

1920, 12 жовтня - підписання у Ризі угоди про перемир'я та попередні умови миру між РСФРР та УСРР з одного боку та Польщею - з другого

1920, листопад - остаточний розгром армій Врангеля в Криму; ліквідація Південного фронту

1920,  28 грудня - підписання Договору між УСРР і РСФРР; цей документ фактично закріплював пряме підпорядкування сфер життєдіяльності України РСФРР; узаконювалося об'єднання наркоматів військових і морських справ, фінансів, зовнішньої торгівлі, шляхів сполучення, пошт і телеграфів, вищих рад народного господарства обох республік; договір став першим кроком на шляху об'єднання РСФРР і УСРР

1921,  березень - ухвала Х з'їздом РКП(б) постанови про запровадження нової економічної політики (неп); нова економічна політика була спробою більшовицької партії зосередити в своїх руках політичну владу, перейти від командно-адміністративних методів управління економікою, які застосовувалися в роки «воєнного комунізму», до ринкових механізмів у повоєнний час; особливості впровадження непу в Україні: неп в Україні було запроваджено пізніше, ніж в інших радянських республіках, упровадження неп в Україні супроводжувалося боротьбою із селянським повстанським рухом, податки на селян були вищими, ніж в інших радянських республіках

1921, 18 березня - підписання Ризького мирного договору між Польщею і РСФРР та УСРР; основні умови Ризького мирного договору: сторони зобов'язалися припинити воєнні дії, скасовувалася Варшавська угода 1920 р. між Польщею та УНР, Польща визнала УСРР і БСРР, встановлювався новий кордон, після чого західноукраїнські (Східна Галичина, Західна Волинь, Західне Поділля, Холмщина, Підляшшя) і західнобілоруські землі ввійшли до складу Польщі

1921-1923 - голод в Україні; основні причини голоду в Україні: наслідки політики «воєнного комунізму», падіння товарності сільського і господарства, незацікавленість селян у збільшенні посівних площ, руйнування сільського господарства у роки Першої світової війни, революції, громадянської війни, посуха і неврожаї 1921 і 1922 рр., підвищення норм хлібозаготівлі

1922, 30 грудня - затвердження в основному I з'їздом Рад СРСР Декларації про створення Союзу та Союзного договору; до складу СРСР увійшли РСФРР, УСРР, БСРР, ЗСФРР; у січні 1924 р., на II з'їзді Рад ('РСР було прийнято Конституцію СРСР, яка затвердила юридично оформлення Союзу

1923, березень - остаточне визнання Радою послів великих держав у Парижі Східної Галичини та деяких інших західноукраїнських земель частиною Польщі

1923,   20 вересня - остаточна ліквідація Наркомату закордонних справ УСРР

1924, 26 січня - 2 лютого - II з'їзд Рад СРСР, що затвердив Конституцію СРСР

1924,  16-25 вересня - в с. Татарбунари та інших селах Південної Бессарабії спалахнуло антирумунське повстання українського населення, яке зазнавало всебічного соціального і національного гноблення в Румунії; слабо озброєні повстанці (близько 6 тис. учасників повстання) не могли протистояти румунській армії - після жорстоких боїв повстанців розбили; над заарештованими вцілілими українцями румунською владою був організований «Процес 500»; для захисту підсудних було проведену міжнародну кампанію солідарності; під тиском світової громадськості (більшість заарештованих звільнили

1925,   березень - саморозпуск Української комуністичної партії - партії націонал-комуністичного спрямування

1925, березень - початок літературної дискусії щодо шляхів розвитку української літератури (1925-1928 рр.); виступи М. Хвильового про необхідність окремого розвитку української культури; М. Хвильовий піддавав критиці сталінські форми та методи будівництва соціалізму в духовному житті, виступав за піднесення національної свідомості та орієнтацію української культури на здобутки і творчі пошуки західноєвропейської культури; за свої ідеї М. Хвильовий, звинувачений у націоналізмі, був доведений до самогубства

1925, грудень - проголошення XIV з'їздом ВКП(б) курсу на соціалістичну індустріалізацію

1926 - у Львові вийшла книга Д. Донцова «Націоналізм»; у ній автор висунув ідею, що нація - це «абсолютна цінність, і немає вищої мети, ніж здобути незалежність держави»; викладена концепція здобула назву «інтегральний націоналізм», тобто об'єднуючий, той, що мав охопити всю націю; інтегральний націоналізм став ідеологічною основою діяльності Організації українських націоналістів (ОУН)

1927, грудень - проголошення XV з'їздом ВКП(б) курсу на колективізацію сільського господарства

1928, 1 січня - набуття чинності Адміністративного кодексу УСРР, який містив розділ «Правила про культи»; утрачав силу декрет уряду УСРР про свободу совісті

1928/1929-1932/1933 - перший п'ятирічний план розвитку народного господарства України

1928,  18 травня - 5 червня - розгляд судом сфабрикованої органами ДПУ «шахтинської справи» (суд над старими спеціалістами вугільної промисловості Донбасу, серед них були і колишні власники шахт), пов'язаної з так званою підривною діяльністю технічної інтелігенції проти радянської влади і покликаної стати першим і важливим свідоцтвом на користь сталінської тези про «загострення класової боротьби в ході будівництва соціалізму»

1929,  січень - створення у Відні Організації українських націоналістів (ОУН), куди ввійшли різноманітні радикальні групи, що виступали проти асиміляторської політики польських властей і відстоювали національні інтереси українців; мета ОУН- здобуття незалежності України; соціальна база ОУН- колішні військові армій УНР і ЗУНР, студенти, молодь, інтелігенція; методи боротьби - підпільна, терористична діяльність, національна революція; головою проводу був обраний Є. Коновалець; програма ОУН ґрунтувалася на ідеології українського інтегрального націоналізму, яку розробив та обстоював Д. Донцов; він проголошував прийнятними для здобуття незалежності України будь-які методи і засоби; ідеологія інтегрального націоналізму засуджувала соціалізм, капіталізм, лібералізм, демократизм, висуваючи на перший план революційний націоналізм

1929 - звинувачення Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) в антирадянський діяльності (на початку 1930 р. УАПЦ самоліквідувалася)

1929, листопад - офіційне проголошення на пленумі ЦК ВКП(б) курсу комуністичної партії на суцільну колективізацію сільського господарства; мета: забезпечення міста коштами на потреби сільського господарства, ліквідація «аграрного перенаселення», поширення контролю держави за приватним сектором сільського господарства (повне одержавлення економіки), ліквідація куркульства як класу, збільшення товарності сільського господарства; основні заходи: насильницьке створення колгоспів, розкуркулення, обмеження переселення до міст; термін: 1929-1937 рр.

1930, осінь - кампанія «пацифікації» в Східній Галичині - здійснення за ініціативою польського прем'єр-міністра Ю. Пілсудського масових репресій проти українців за допомогою військових і поліції; наступ на політичне, громадське і культурне життя українців супроводжувався арештами, погромами українських кооперативів і різноманітних установ

1930 - процес над «Спілкою визволення України» (СВУ)

1931 - справа «Українського національного центру» (УНЦ)

1932 - оголошення Й. Сталіним другої п'ятирічки «безбожною», «п'ятирічкою знищення релігії»

1932-1933 - голод в Україні; страшною катастрофою для українського народу став голод 1932-1933 рр.; на думку дослідників, у той період в Україні вмерло від голоду до 10 млн осіб; основні причини Голодомору: необхідність знищення українського селянства як свідомої національної верстви, яка загрожувала імперським прагненням Москви; непосильні для селян хлібозаготівлі; конфіскація владою продовольчих запасів; надмірний хлібний експорт; небажання колгоспників працювати в громадському господарстві; економічні прорахунки; спроба здійснити соціалістичне будівництво воєнно-комуністичними методами; голод розпочався у грудні 1931 р. і тривав до початку 1934 р., найбільшого прояву досяг у червні 1933 р.

1932.10 жовтня - урочисте відкриття Дніпрогесу

1932, кінець жовтня - початок діяльності в Україні Надзвичайної комісії по хлібозаготівлі (комісія В. Молотова); наслідком діяльності комісії до січня 1933 р. стало вилучення з українського села репресивними методами 89,5 млн пудів зерна

1933-1937 - другий п'ятирічний план розвитку народного господарства України

1933 - справа «Блоку українських націоналістичних партій»

1935 - викриття «Всеукраїнського боротьбистського центру»

1937, 25-30 січня - Надзвичайний XIV Всеукраїнський з'їзд Рад, який ухвалив нову Конституцію УРСР (з цього часу офіційна назва держави - Українська Радянська Соціалістична Республіка; до цього часу офіційна назва - Українська Соціалістична Радянська Республіка); Конституція УРСР декларувала добровільність об'єднання України з інпими республіками в Радянському Союзі; вищим органом державної влади в УРСР стала Верховна Рада, у період між сесіями - президія Верховної Ради; найвищим виконавчим і розпорядчим органом державної влади оголошувалася Рада народних комісарів (РНК); демократичні положення Конституції УРСР в умовах сталінського тоталітарного режиму не були наповнені реальним змістом, тому Конституція УРСР залишилася декларацією

1938, 23 травня - терористичний акт у Роттердамі (Нідерланди), внаслідок якого загинув відомий український військовий і політичний діяч, керівник ОУН Є. Коновалець

1938.11  жовтня - здобуття Закарпаттям автономії у складі Чехословаччини

1939,  15 березня - Сойм (парламент) Карпатської України проголосив незалежність країни й ухвалив її Основний Закон (конституцію); державною мовою Карпатської України оголошувалась українська; президентом нової держави було обрано А. Волошина, головою Сойму - А. Штефана; «Карпатська Січ» була проголошена армією новою держави

1939, 23 серпня - підписання міністрами закордонних справ СРСР і Німеччини В. Молотовим і I. Ріббентропом пакту про ненапад між двома державами (пакт Молотова-Ріббентропа), а також таємної угоди про розмежування сфер інтересів СРСР і Німеччини у Європі

1939, 27 серпня - на другому Великому зборі українських націоналістів у Римі головою ОУН обрано А. Мельника; він вважав за необхідне орієнтуватися на нацистську Німеччину й планував за допомогою А. Гітлера звільнити Україну від влади Польщі, Румунії, Чехословаччини, СРСР; згодом Організація українських націоналістів розкололася на два протиборчих крила: ОУН(Б) - С. Бандери та ОУН(М) - А. Мельника

загрузка...